Муніципалітет був розташований на відстані[2] близько 430 км на південний захід від Парижа, 140 км на південний захід від Пуатьє, 35 км на південь від Ла-Рошель.
Бруаж був заснований в 1555 Жаком де Понсом у Біскайській затоці з боку Атлантичного океану. Місто було засноване на болотистій місцевості, яка раніше була під водою. Його назва «Бруаж» (Brouage) походить від навколишньої суміші води та глини, яка називалася "broue"[3]. Його економіка базувалася на солі та доступі до моря. Бруаж був відомий виробництвом солі чорного кольору, яку часто продавали королівській родині. Бруаж експортував велику кількість солі сушею та морем ще в XV столітті[3].
Місто було укріплено між 1630 і 1640 кардиналом Рішельє як католицький бастіон для боротьби з сусіднім протестантським містом Ла-Рошель. Поступово гавань замулилася в останній половині XVII століття, залишивши місто мілиною та марним в якості порту. Вона занепала.
Найвідомішою людиною міста є французький мореплавець Самюель де Шамплен, який жив тут у молодості, перш ніж стати співзасновником французького поселення в Акадії (1604–1607) і Квебеку (1608–1635). Картограф Шарль Лебер дю Карло жив у Бруажі в той же час і, можливо, не навчав молодого Шамплена мистецтву складання карт[4].
У 1825 Бруаж було приєднано до села Ієр, розташованого за 2,5 кm (1,6 mi), утворивши комуну Ієр-Бруаж.
1 січня 2019 року Ієр-Бруаж і Маренн було об'єднано в новий муніципалітет Маренн-Ієр-Бруаж.
2010 року серед 419 осіб працездатного віку (15—64 років) 303 були активними, 116 — неактивними (показник активності 72,3%, у 1999 році було 70,3%). З 303 активних мешканців працювали 264 особи (141 чоловік та 123 жінки), безробітними було 39 (20 чоловіків та 19 жінок). Серед 116 неактивних 19 осіб було учнями чи студентами, 62 — пенсіонерами, 35 були неактивними з інших причин[7].
У 2010 році в муніципалітеті числилось 289 оподаткованих домогосподарств, у яких проживали 662,0 особи, медіана доходів виносила 16 509 євро на одного особоспоживача[8]
↑Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базисні показники: зайнятість та активність населення в 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, в 1999 році тимчасова зайнятість врахована частково)
↑Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 29 серпня 2012. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.