Акр́илові фа́рби — водорозчинні фарби на основі акрилової смоли, що вперше були винайдені в кінці 1930-х років та стали комерційно успішними для широкого вжитку в 1950-х роках.[1][2] Як в'яжучий елемент містять воду, яка швидко випаровується, що в свою чергу прискорює висихання. Використовуються в будівельній справі та живописі.
Можуть використовуватися як альтернатива олійній фарбі. Висихають дуже швидко — в цьому їхня перевага перед іншими фарбами. Наносити можна як у дуже рідкому, розбавленому стані, так і у вигляді пасти. Після висихання не утворює тріщин, на відміну від олійних фарб. Фарба трохи блищить, не вимагає закріплення закріплювачами і лаками, має властивість утворювати плівку.
Акрилові фарби і лаки можна використовувати на будь-якій нежирній основі, такій як: скло, дерево, метал, полотно тощо. Свіжа фарба легко видаляється водою, після висихання може бути змита тільки спеціальними розчинниками.[3]
Залежно від ступеня розведення водою або використовуваних наповнювачів (гелів, паст, мастик, клеїв) закінчена акрилова картина може бути схожа на акварельні або олійні зображення, або мати свою унікальну передачу кольору, недосяжну в інших областях образотворчого мистецтва.
Акрилові фарби не жовтіють від часу, але при висиханні стають темнішими. Після висихання акрилові картини можна згортати, зберігати і знову натягувати на рамки — фарба [Архівовано 28 вересня 2020 у Wayback Machine.] не тріскається.
Акрилові фарби випускаються в тубах і банках.
Зберігати акрилові фарби рекомендовано при температурі вище нуля.[4]
Сфера використання художніх акрилових фарб
Дана група включає в себе фарби, котрі можуть бути використані у живописі, дизайні, графіці та навіть в архітектурі. Окрім того акрилові фарби використовують для малювання на склі, дереві та інших поверхнях.[5]