Ліліана Лазарівна Альошнікова (1935–2008) — радянська і російська актриса театру і кіно. Заслужена артистка РРФСР.
Життєпис
Ліліана Альошнікова народилась 1935 року. У 1958 році вона закінчила Театральне училище імені Бориса Щукіна (курс Йосипа Рапопорта)[2]. По закінченні училища прийшла до Московського драматичного театру імені О. С. Пушкіна. Їй майже не давали ролей, і вона незабаром пішла з театру[3].
Дебют Альошнікової в кіно відбувся в 1956 році у фільмі режисера-початківця Юрія Єгорова[3]. Глядачеві вона запам'яталася відразу: тоненька дівчинка в запраній ситцевій сукні, із зворушливими кісками. Героїні Ліліани Альошнікової в різних фільмах мають спільні риси: вони відкривають світ заново, вибудовуючи його на очах глядача з крупиць свого життєвого досвіду. Героїні Ліліани Альошнікової глибоко порядні й чесні, випромінюють тепло, підтримку й доброту. Секрет її чарівності складний і простий одночасно: він у проникаючій силі впливу з екрану, в чистоті та цілісності, безкомпромісності і вірності.[3]
Попрацювавши у 1958—1959 роках актрисою Московського театру імені О. С. Пушкіна Ліліана Альошнікова з 1967 року перейшла на кіностудію імені Горького.
Ліліана Альошнікова померла 2008 року, похована на Донському кладовищі. Урну з прахом підхоронили до могили її чоловіка Якова Сегеля.
Родина
Чоловік — актор і кінорежисер Яків Сегель.
Син — кінооператор Олександр Альошніков.
Мати — балерина Елеонора Бендак.
Батько — актор Петро Березов, але він пішов від дружини ще до народження дочки, і тому своїм справжнім батьком актриса завжди вважала вітчима — інженера Лазаря Юхимовича Альошнікова.
Визнання і нагороди
- заслужена артистка РРФСР (1989)
Творчість
Ролі в театрі
Ролі в кіно
Примітки
Посилання