Валютна криза в Росії (2022-2023) — різке ослабленняросійського рубля по відношенню до іноземних валют, яке почалося 28 лютого2022 року, коли долар здорожчав з 83.5 до 105 рублів, а російська економіка потрапила у важкий занепад внаслідок вторгнення Росії в Україну і наступних за ними економічних санкцій, націлених на російський банківський сектор[en] (зокрема часткове відключення Росії від SWIFT), Володимира Путіна та інших членів уряду[1][2][3][4][5]. У наступні дні рубль продовжував падати, досягнувши 7 березня рекордних 139 рублів за 1 долар. Потім ситуація дещо поліпшилася, а у середині березня президент Росії
Володимир Путін, підписав указ, що з 1 квітня2022 року світ має платити за російський газ у рублях. Це ще більше зміцнило рубль, і 1 квітня2022 року курс долара повернувся до докризових показників. З 4 квітня долар у Росії продовжив падіння, досягнувши 27 травня рекордних з 2015 року 60 рублів за долар, а подекуди долар падав і нижче. Потім інфляція рубля призупинилася, і з 30 травня по 3 червня долар тримався на рівні 60-65 рублів. Економісти вважали, що так триватиме до 30 вересня, а з 3 жовтня долар знову дорожчатиме, але вже 6 червня долар знову почав падати. У наступні 3 тижні він впав аж до 52 рублів, але то і було дном його падіння. Бо ще у травні 2022 року, США позбавили Росію ліцензії на оплату боргів у доларах, водночас продовжуючи відмовлятися приймати розплату у рублях. 26 червня2022 року було останнім днем, коли Росія могла відплатити свій черговий борг. Цього не сталося, і наступного дня, у понеділок, у Росії де-факто стався дефолт, хоча офіційно російська влада цього не визнала. Хай там як, але з цього часу рубль знову став падати, повернувшись до показників початку 2022. Восени 2022 року США та ЄС заявили, що з 5 грудня 2022 року діятиме стеля ціни на російську нафту у 60 доларів, а з 5 лютого 2023 року ця стеля розширилося на всі російські нафтопродукти. Вже навесні 2023 Росія зіштовхнулася з дефіцитом державного бюджету, і долар знову почав дорожчати, на початку липня перевищивши в ціні 90 рублів.
У Росії перший етап економічних санкцій у відповідь на вторгнення Росії в Україну мав негайний ефект. Російський фондовий ринок впав на 39 % по Індексу РТС, 24 лютого, в перший день вторгнення, з аналогічними падіннями в наступні дні. Рубль впав до рекордних мінімумів, у зв'язку з обмінами росіянами грошей[6][7][8][9][10]. Московська та Санкт-Петербурзька[en]фондові біржі були припинені[11]. Центральний банк Росії оголосив про свої перші ринкові інтервенції після окупації Криму у 2014 році стабілізувати ринок. Він також підвищив відсоткові ставки до 20 % і заборонив іноземцям продавати місцеві цінні папери[12]. Через санкції російський фонд національного добробуту ризикує зникнути[13]. У російських містах з'явилися довгі черги і порожні банкомати[13][14].
Під час другого етапу санкцій, у яких різні російські банки було усунуто від SWIFT і прямих санкцій щодо російського центрального банку, вартість рубля впала на 30 % стосовно доллару США до 119 руб. за $1 станом на 28 лютого[15]. В результаті Центральний банк Росії підвисив відсоткові ставки до 20 %, намагаючись збалансувати падаючий рубль, тимчасово закрив Московську фондову біржу, зобов'язав усі російські компанії продавати 80 % валютних резервів і заборонив іноземцям продавати активи в Росії[16][17].
У травні 2022 року Європейська комісія запропонувала та затвердила часткову заборону на імпорт нафти з Росії,[18][19] що є частиною економічної відповіді на російське вторгнення в Україну. 18 травня 2022 року Європейський Союз опублікував плани щодо припинення залежності від російської нафти, природного газу та вугілля до 2027 року.[20] У червні 2022 року уряд США погодився дозволити італійській компанії Eni та іспанській Repsol імпортувати нафту з Венесуели до Європи, щоб замінити імпорт нафти з Росії. Франція провела переговори з Об'єднаними Арабськими Еміратами щодо заміщення частини імпорту російської нафти.[21]