Водосховища Івано-Франківської області — водосховища, які розташовані на території Закарпатської області (в адміністративних районах і басейнах річок).
На території Івано-Франківської області налічується — 3 водосховища, загальною площею понад — 1631 га, з повним об'ємом — 63,5 млн м³[1].
Загальна характеристика
Територія Івано-Франківської області становить 13,9 тис. км² (2,4 % території України).
Вона розташована в басейні Дністра (65 % території області) і Прута (басейн Дунаю) — 35 %.
Гідрографічна мережа представлена великою річкою — Дністер (в межах області 206 км), середніми річками — притокою Дністра — р. Бистриця та притокою Дунаю — р. Прут (в межах області 167 км) з її притокою Черемош.
На території Івано-Франківської області функціонує 3 водосховища з повним об'ємом 63,5 млн м³, з яких 2 — з об'ємом понад 10 млн м³ (Бурштинське на р. Гнила Липа та Чечвинське на р. Чечва — басейн Дністра).
Бурштинське водосховище призначено, переважно, для охолодження турбін Бурштинської ТЕС і для технічного водопостачання виробничих процесів електростанції. Коливання рівнів води у водосховищі згідно технологічних норм допускається в межах ± 0,5 м від нормального підпірного рівня (НПР).
Чечвинське водосховище знаходиться на балансі Калуського ПрАТ «Лукор» і використовується виключно для технічного водопостачання виробничих процесів. Вода з водосховища подається самопливом по колектору до виробничих об'єктів ПрАТ. При підготовці до пропуску повеней і паводків рівні води не понижуються нижче НПР.
Княгиницьке водосховище наливного типу на р. Свірж використовується для риборозведення. Рівні води підтримуються в межах близьких до НПР.
Наявність водосховищ (вдсх) у межах адміністративно-територіальних районів Івано-Франківської області[1]
Район, місто |
Кількість вдсх, шт. |
Площа вдсх, га |
Об'єм вдсх — повний, млн м³ |
Об'єм вдсх — корисний, млн м³ |
В оренді, шт. |
В оренді, га
|
Богородчанський |
-* |
- |
- |
- |
- |
-
|
Верховинський |
- |
- |
- |
- |
- |
-
|
Галицький |
1 |
1260 |
49,9 |
6,3 |
-** |
-
|
Городенківський |
- |
- |
- |
- |
- |
-
|
Долинський |
- |
- |
- |
- |
- |
-
|
Калуський |
- |
- |
- |
- |
- |
-
|
Коломийський |
- |
- |
- |
- |
- |
-
|
Косівський |
- |
- |
- |
- |
- |
-
|
Надвірнянський |
- |
- |
- |
- |
- |
-
|
Рогатинський |
1 |
143 |
1,5 |
1,5 |
- |
-
|
Рожнятівський |
1 |
228 |
12,1 |
7,6 |
- |
-
|
Снятинський |
- |
- |
- |
- |
- |
-
|
Тисменицький |
- |
- |
- |
- |
- |
-
|
Тлумацький |
- |
- |
- |
- |
- |
-
|
Разом |
3 |
1631 |
63,5 |
15,4 |
- |
-
|
Примітки: -* — немає водосховищ на території району;
-* — немає водосховищ, переданих в оренду.
В оренді водосховищ на території Івано-Франківської області немає.
Район річкового басейну |
Кількість вдсх, шт. |
Площа вдсх, га |
Об'єм вдсх — повний, млн м³ |
Об'єм вдсх — корисний, млн м³ |
В оренді, шт. |
В оренді, га
|
Дністра, у тому числі |
3 |
1631 |
63,5 |
15,4 |
-* |
-
|
р. Лімниця |
1 |
228 |
12,1 |
7,6 |
- |
-
|
Разом |
3 |
1631 |
63,5 |
15,4 |
- |
-
|
Примітки: -* — немає водосховищ, переданих в оренду.
В межах району річкового басейну Дністра розташовано 100 % водосховищ Івано-Франківської області.
Наявність водосховищ (вдсх) об'ємом понад 10 млн м³ на території Івано-Франківської області[1]
Назва водосховища, річки (басейну) |
Місцезнаходження вдсх (населений пункт, район) |
Площа вдсх, га |
Об'єм вдсх — повний, млн м³ |
Об'єм вдсх — корисний, млн м³
|
Бурштинське вдсх, р. Гнила Липа (р. Дністер) |
смт Бурштин, Галицький |
1260 |
49,9 |
6,3
|
Чечвинське вдсх, р. Чечва (р. Лімниця, р. Дністер)* |
смт Рожнятів, Рожнятівський |
228 |
12,1 |
7,6
|
Примітка: * — у дужках наведено послідовність впадіння річки, на якій розташовано водосховище, у головну річку.
Див. також
Примітки
Література
- Водне господарство в Україні / За ред. А. В. Яцика, В. М. Хорєва. — К.: Генеза, 2000. — 456 с.
- Водний фонд України: Штучні водойми — водосховища і ставки: Довідник / За ред. В. К. Хільчевського, В. В. Гребеня. — К.: Інтерпрес, 2014. — 164 с. ISBN 978-965-098-2
- Паламарчук М. М., Закорчевна Н. Б. Водний фонд України: Довідковий посібник / За ред. В. М. Хорєва, К. А. Алієва. — К.: Ніка-Центр, 2001. — 392 с.