Городнянський повіт — адміністративно-територіальна одиниця Чернігівської губернії. Утворений 1781 року в складі Чернігівського намісництва, в 1797 році ліквідований і в 1802 році утворений в складі губернії. Повітове місто — Городня.
Повіт знаходився в західній частині середньої смуги губернії і межував на північному сході з Новозибковським, на сході з Сосницьким, на півдні з Чернігівським повітами Чернігівської губернії. На півночі з Могильовською і заході з Мінською губерніями Російської імперії. Найбільша ширина повіту становила 48 верст (51 км), довжина — 102 версти (109 км). Площа повіту, за Стрельбицьким, становила 3 528 верст² або 372 089 десятин (4 065 км²).
Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 153 040 чоловік. З них 86,78 % — українці, 4,61 % — євреї, 7,84 % — росіяни, 0,33 % — білоруси[1].
Адміністративний поділ
Адміністративно повіт поділявся на 3 стани та 10 волостей:
та місто Городня з передмістям Салівщина, селищем Підбереззя, селищами при товарній станції, при пасажирській станції, хутором біля вокзалу залізниці.
Примітки
Посилання