У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Ґотьє .
Е́рік Ґотьє́ (фр. Éric Gautier ; 2 квітня 1961 , Париж , Франція ) — французький кінооператор .
Біографія
Ерік Ґотьє народився 2 квітня 1961 року в Парижі , Франція в сім'ї інженера-будівельника[ 1] . В юнацькі роки Ерік захоплювався музикою, і у віці одинадцяти років грав на фортепіано і органі. Вивчав кіно в Університеті Париж III Нова Сорбонна ; у 1982 році закінчив Вищу національну школу Луї Люм'єра [ 2] . Працював асистентом оператора у Бруно Нюйттена на фільмі Алена Рене «Життя — це роман» (1982), знімав рекламні фільми, короткометражні стрічки. Перший самостійний фільм, що приніс йому популярність, — «Життя мерців» Арно Деплешена (1990).
Ерік Ґотьє працював також з такими режисерами, як Аньєс Варда , Олів'є Ассаяс , Ален Рене , Клод Беррі , Патріс Шеро та іншими. У 1999 році за операторську майстерність у фільмі Патріса Шеро «Ті, хто мене люблять, поїдуть потягом» отримав премію «Сезар» як найкращий оператор. Після цього Ґотьє ще 6 разів номінувався на цю нагороду, але перемоги не отримав.
Особисте життя
Ерік Ґотьє був одружений до 1995 року, коли від раку у віці 32 років померла його дружина Валентина. Його нинішня партнерка Наталі Бутфо , акторка, з якою він має двох доньок, Сюзанну і Анжелу[ 1] .
Фільмографія (вибіркова)
Загалом як оператор Ерік Ґотьє працював над понад 65-ми фільмами (станом на початок 2016 року). [ 3]
Рік
Назва
Оригінальна назва
Режисер/Примітки
1987
Повернення Жан-Моріса
Le retour de Jean-Maurice
Філіп Демонто
1988
Кіно нашого часу
Cinéma, de notre temps
серіал
1991
Життя мерців
La vie des morts
Арно Деплешен
1993
Пуп землі
Le nombril du monde
Аріель Зейтун
1993
Усі хлопчики і дівчатка свого віку…
Tous les garçons et les filles de leur âge…
серіал
1994
Ніхто мене не любить
Personne ne m'aime
Маріон Верну
1994
Улюблений син
Le fils préféré
Ніколь Гарсія
1994
Сто і одна ніч Симона Сінема
Les cent et une nuits de Simon Cinéma
Аньєс Варда
1996
Як я обговорював... (моє сексуальне життя)
Comment je me suis disputé… (ma vie sexuelle)
Арно Деплешен
1996
Ірма Веп
Irma Vep
Олів'є Ассаяс
1996
Кохання плюс…
Love, etc.
Маріон Верну
1996
Тіко Мун
Tykho Moon
Енкі Білал
1998
Ті, хто мене люблять, поїдуть потягом
Ceux qui m'aiment prendront le train
Патріс Шеро
1999
Пола Ікс
Pola X
Лео Каракс
2000
Сентиментальні долі
Les destinées sentimentales
Олів'є Ассаяс
2000
Естер Кан
Esther Kahn
Арно Деплешен
2000
Пристрасно
Passionnément
Бруно Нюйттен
2000
Інтим
Intimacy
Патріс Шеро
2001
Сильні душі
Les âmes fortes
Рауль Руїс
2001
Коротка переправа
Brève traversée
Катрін Брейя
2002
Домогосподарка
Une femme de ménage
Клод Беррі
2002
Його брат
Son frère
Патріс Шеро
2004
Щоденники мотоцикліста
Diarios de motocicleta
Вальтер Саллес
2004
Очищення
Clean
Олів'є Ассаяс
2004
Королі та королева
Rois et reine
Арно Деплешен
2005
Один йде — інший залишається
L'un reste, l'autre part
Клод Беррі
2005
Габріель
Gabrielle
Патріс Шеро
2006
Париже, я люблю тебе
Paris, je t'aime
Вальтер Саллес і Даніела Томас, Олів'є Ассаяс
2006
Серця
Coeurs
Ален Рене
2006
Як впізнати своїх святих
A Guide to Recognizing Your Saints
Діто Монтієль
2007
Тепер я йду у дику далечінь
Into the Wild
Шон Пенн
2008
Літній час
L'heure d'été
Олівь'є Ассаяс
2008
Різдвяна казка
Un conte de Noël
Арно Деплешен
2009
Штурмуючи Вудсток
Taking Woodstock
Енг Лі
2009
Дикі трави
Les herbes folles
Ален Рене
2010
Мірал
Miral
Джуліан Шнабель
2010
Троянди у кредит
Roses à crédit
Амос Гітай /телевізійний
2012
Ви ще нічого не бачили
Vous n'avez encore rien vu
Ален Рене
2012
На дорозі
On the Road
Вальтер Саллес
2012
Щось у повітрі
Après mai
Олів'є Ассаяс
2012
Капітал
Le capital
Коста-Гаврас
2014
Вір
Believe
серіал
2014
Принцеса Монако
Grace of Monaco
Олів'є Даан
2015
Алоха
Aloha
Кемерон Кроу
2015
Гічкок/Трюффо
Hitchcock/Truffaut
Кент Джонс
2015
Рабин, останній день
Rabin, the Last Day
Амос Гітай
2017
Гонка століття
The Mercy
Джеймс Марш
Визнання та нагороди
Примітки
Посилання
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Література та бібліографія Словники та енциклопедії Довідкові видання Нормативний контроль