Загін «Погоня»

Загін «Погоня»
Загін «Погоня»
біл. Атрад «Пагоня», Atrad «Pahonia»
	Нарукавний знак
На службі	липень 2014 — теперешній час
Країна	Україна
Війни/битви	Війна на сході України
Знаки розрізнення
Прапор	; Біло-червоно-білий прапор

Загін «Погоня» (біл. Атрад «Пагоня», Atrad «Pahonia») — військова структура, сформована із добровольців з Білорусі, які брали участь у збройному конфлікті на Донбасі на боці України проти агресії Російської Федерації. Загін не воював як єдина бойова одиниця — його бійці натомість воювали невеликими групами у складі різних українських підрозділів.

Загін був сформований у липні 2014 року, тренувальний табір розташовано на Волині. Загін оголосив про припинення військової діяльності у вересні 2016 року — члени створили організацію «Громадський сектор Загін "Погоня"», яка в першу чергу займається наданням різнобічної допомоги білоруським добровольцям.

Загін носив назву «Погоня» — традиційного національного герба Литви та Білорусі.

Історія

Після завершення «Революції гідності» велика кількість білорусів, які брали участь у подіях на Майдані Незалежності почали поповнювати ряди добровольчих батальйонів. Зокрема влилися до лав «Донбасу» та «Азову». 3 червня командир батальйону «Донбас» Семен Семенченко в інтерв'ю журналістам повідомив, що в його підрозділі воюють 15 білорусів^[1]. Серед них, за його словами, були і ті, хто прибув із Білорусі, і ті, хто до цього мешкав в Україні.

Білоруські журналісти повідомляли протягом літа 2014 року про білорусів, які воюють у лавах «Добровольчого українського корпусу», сформованого Правим сектором, у «Подільській Січі», що була сформована на Хмельниччині, та у батальйонах «Азов» і «Донбас»^[2]^[3]. Щодо реальної кількості бійців на той час достеменних даних немає, адже більшість учасників формувань називаються різними псевдо, зберігаючи анонімність.

Наразі вважається, що початкова кількість загону «Погоня» була 5 людей. Одним з організаторів загону став український політик з Волині Ігор Гузь. Він повідомив журналістам, що формування загону як бойової одиниці почалось у липні в спеціально облаштованому таборі на Волині. Втім, у бойові дії як самодостатня одиниця підрозділ не вступав. Його бійці після тренувань були об'єднані у групи по 3-7 чоловік і вливались у добровольчі батальйони та інші формування. Така схема була прийнята для конспірації, аби спецслужби Білорусі не змогли вирахувати його учасників^[4].

Мінський політолог Роман Яковлевський у коментарі російському телеканалу «Росія 24» зазначив, що за його даними спільні українсько-білоруські табори для патріотичної молоді на Волині існували і в попередні роки. Отже, вони і могли стати основою для вишкільного табору «Погоні». Також він не виключив, що загін міг поповнюватися за рахунок добровольців з організації «Молодий фронт», які в різні часи зазнавали серйозних репресій із боку білоруської влади^[2].

Припинення діяльності

У вересні 2016 року Загін «Погоня» оголосив про припинення участі в бойових діях на сході України. Члени створили організацію «Громадський сектор Загін "Погоня"», яка в першу чергу займається різнобічною допомогою білоруським добровольцям.^[5]

У березні 2022 року під час російського вторгнення в Україну «Громадський сектор Загін "Погоня"» закликав підтримати батальйон імені Кастуся Калиновського.^[6]

Керівництво та структура

Щодо керівництва підрозділу з білоруського боку даних немає. З українського боку «хресним батьком» називається політик з Волині Ігор Гузь. За його даними у структуру загону була покладена тактика УПА. Невеликі самодостатні підрозділи розміром 3-5-7 людей. Учасники загонів можуть не знати один одного, а зв'язок між ними здійснюють в разі потреби командири^[4].

Чисельність

За даними телеканалу «Белсат» на участь у підрозділі зголосились більше сотні людей, але з них для «Погоні» було відібрано кілька десятків перевірених добровольців. Вони і сформували кістяк підрозділу. Щодо загальної чисельності білорусів, які беруть участь у війні на сході України, то такі дані ніхто не подавав.

Втрати

Докладніше: Список білорусів, полеглих за Україну

На початку серпня 2014 р. у деяких білоруських ЗМІ з'явилась інформація про загибель 12 бійців загону «Погоня». Але згодом її спростувала представниця добровольчого формування Тетяна Єлавая. Вона зазначила, що бійці, про яких їй було відомо і які були на передовій, живі та здорові і перебувають у безпеці. Втім, вона не виключила, що могли загинути білоруси, які діють у складі інших добровольчих батальйонів^[7]^[8].

26 червня 2022 року в боях під Лисичанськом загинув командир батальйону «Волат» Калиновського полку Іван «Брест»^[9], який 2015 року приєднався до загону «Погоня»^[10].

Переслідування на батьківщині

З боку правоохоронних органів Білорусі не раз лунали заяви, що людей, участь яких у війні на сході України буде доведено, чекає покарання за ст. «Найманство», санкція за якою може сягати від 3 до 7 років ув'язнення^[11]. На початку жовтня 2014 р. голова КДБ Білорусі Валерій Вакульчик нагадав громадянам про відповідальність за незаконні з позиції законодавства республіки дії. Окрім того неодноразово правоохоронці звертались до білорусів із закликом не піддаватись на пропозиції брати участь у війні на боці сепаратистів із Донбасу^[12]. Зазначалось, що подібні факти були викриті у Вітебську та Мінську у серпні 2014 р. Погрози на адресу білорусів учасників війни на Сході України лунали і від президента Білорусі Олександр Лукашенка.

В офіційній групі загону «Погоня» у мережі Facebook повідомлялось про те, що електрона пошта та сторінки у соціальних мережах учасників підрозділу неодноразово зламувалися. За даними Ігоря Гузя, деякі бійці будуть вимушені через можливі переслідування себе чи рідних залишитися в Україні або виїхати до країн Заходу.

Див. також

Білоруський полк імені Кастуся Калиновського

Примітки

↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 20 листопада 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑ ^а ^б Архівована копія. Архів оригіналу за 20 грудня 2014. Процитовано 20 листопада 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑ Скромные беларуские герои-каратели - 1863x.com. archive.is. 20 листопада 2014. Архів оригіналу за 20 листопада 2014. Процитовано 30 січня 2017.
↑ ^а ^б Архівована копія. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 20 листопада 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑ Загін білоруських добровольців АТО в Україні саморозпустився. Архів оригіналу за 9 квітня 2017. Процитовано 8 квітня 2017.
↑ Атрад "Пагоня" не мае дачынення да стварэння "палка Пагоня"
↑ http://www.belsat.eu/be/articles/dabravolcy-atradu-pagonya-zhyvyya/ ^{[недоступне посилання]}
↑ Belsat TV. archive.is. 20 листопада 2014. Архів оригіналу за 20 листопада 2014. Процитовано 30 січня 2017.
↑ «Я паставіў на кон усё». Апошняе інтэрв’ю з Іванам «Брэстам», які загінуў каля Лісічанска
↑ За Украіну загінуў беларускі добраахвотнік Брэст
↑ МВД: Белорусов, которые едут воевать в Украину, ждет уголовная ответственность. TUT.BY. 9 липня 2014. Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 20 листопада 2014. (рос.)
↑ КГБ Беларуси грозит тюрьмой воюющим в Украине согражданам. Цензор.нет. 2 жовтня 2014. Архів оригіналу за 8 жовтня 2014. Процитовано 1 червня 2021. (рос.)

Посилання

Громадський сектор Загін "Погоня" у соціальних мережах
	Громадський сектор Загін "Погоня" на сайті Facebook
	Громадський сектор Загін "Погоня" на сайті Telegram
	Громадський сектор Загін "Погоня" на сайті Twitter
	Громадський сектор Загін "Погоня" на сайті YouTube
	Громадський сектор Загін "Погоня" на сайті Instagram