Звуковий бар'єр (фільм)

Звуковий бар'єр
The Sound Barrier
Американський постер до фільму
Жанрдрама
РежисерДевід Лін
ПродюсерДевід Лін
СценаристТеренс Реттіген
У головних
ролях
Ральф Річардсон
Енн Тодд
Найджел Патрік
ОператорДжек Гілд'ярд
КомпозиторМалкольм Арнольд
КінокомпаніяLondon Film Productions
Дистриб'юторLondon Films Productions і Netflix
Тривалість118 хв.
Моваанглійська
КраїнаВелика Британія Велика Британія
Рік1952
Дата виходу22 липня 1952 (Велика Британія)
Кошторис250 тис. £[1]
Касові збори227 978 £ (Велика Британія)[2]
IMDbID 0044446
РейтингIMDb: 7.0/10 stars

«Звуковий бар'єр» (англ. The Sound Barrier, в прокаті США — Breaking the Sound Barrier[3]) — фільм британського режисера Девіда Ліна, став володарем декількох міжнародних кінопремій, включаючи премії BAFTA за найкращий фільм і за найкращий британський фільм.

Сюжет

Льотчик Королівських ВПС Великої Британії Тоні Гартвейт після закінчення Другої світової війни одружується на Сьюзен, дочки великого промисловця-авіабудівника Джона Ріджфільда. Тесть знайомить зятя з цілком таємної новою розробкою — реактивним двигуном для винищувача «Прометей», який буде здатний подолати звуковий бар'єр швидкості.

При навчальному польоті гине Крістофер, брат Сьюзен. Тоні надходить на роботу у фірму тестя льотчиком-випробувачем і «загоряється» ентузіазмом Ріджфільда. Сьюзен чекає дитину і серйозно заперечує проти небезпечних експериментальних польотів чоловіка. При черговому випробуванні Тоні гине. Сьюзен залишає будинок батька і зупиняється у друзів — родини Філіпа і Джес Пив, де незабаром у неї народжується син. Через рік Філіп Пив, теж льотчик, який працює на Ріджфільда, йде по стопах Тоні і через деякий час досягає на новому екземплярі літака швидкості звуку. Сьюзен поступово розуміє, що батьком рухає не користолюбство і жорстокість, а прагнення до технічного прогресу, жорстка вимогливість вченого до себе і оточуючих. Вона з сином повертається в маєток Ріджфільда.

У ролях

Нагороди

  • 1952 — 3 премії Національної ради кінокритиків США: найкращий іноземний фільм, найкраща режисура (Девід Лін), найкращий актор (Ральф Річардсон).
  • 1952 — премія Нью-Йоркського гуртка кінокритиків за найкращу чоловічу роль (Ральф Річардсон).
  • 1953 — 3 премії BAFTA: найкращий фільм, найкращий британський фільм, найкращий британський актор (Ральф Річардсон). Крім того, стрічка була номінована в категоріях «найкращий британський актор» (Найджел Патрік) і «найкраща британська актриса» (Енн Тодд).
  • 1953 — премія «Оскар» за найкращу запис звуку, а також номінація в категорії «найкращий сценарій» (Теренс Реттиг).

Критика

Крім гарного прийому критиків, фільм супроводжував великий касовий успіх, але з часом він став найменш відомим фільмом Девіда Ліна[4]. Сучасні оглядачі зазначають:

«Звуковий бар'єр» — цікава історія з правдоподібними персонажами, вдало підібраними за віком, <…> яка може похвалитися вражаючими технічними досягненнями, хорошою роботою відомого режисера і чудовою майстерністю досвідчених акторів.

Див. також

Бібліографія

  • Kulik, Karol. Alexander Korda: The Man Who Could Work Miracles. London: Virgin, 1990. ISBN 978-0-86369-446-2.
  • Porter, Vincent. «The Robert Clark Account.» Historical Journal of Film, Radio and Television, Vol. 20 No. 4, 2000.

Примітки

  1. Kulik 1990, p. 316.
  2. Porter 2000, p. 498.
  3. Breaking the Sound Barrier [Архівовано 8 жовтня 2020 у Wayback Machine.] на сайті кінокритика Е. Леві
  4. Звуковий бар'єр [Архівовано 18 липня 2015 у Wayback Machine.] на сайті Британського інституту кіно

Посилання

Kembali kehalaman sebelumnya