У десять років вже був повінчаний з дочкою Мстислава Романовича Смоленського. 1205 року батько посадив його на князювання в Новгороді, а 1207 року дав йому Ростов з іншими пятьма містами.
Відпускаючи, як старшого сина, Костянтина на новгородське князювання, Всеволод Юрійович промовив такі слова:
сыну мой, Константине, на тобе Бог положил переже старейшиньство во всей братьи твоей, а Новгород Великий старейшинство имать княженью во всей Руськой земли
Після смерті Всеволода у 1212 році між його синами почалась боротьба за владу у Великому князівстві Владимирському між Костянтином та його молодшим братом, Юрієм. У 1216 за допомогою новгородського князя, Мстиславом Удатним розбив війська своїх братів у битві на річці Липиці, що дозволила йому остаточно вокняжитись у Владимирі.
Помер 1218 року, заповівши владу у князівстві брату, Юрію, в цей же час і своїм синам роздав дрібні уділи у Суздальській землі.
У Житомирі в 1971 було знайдено печатку його дружини датовану приблизно 1205—1208 роками[1].
Родина
Примітки
↑Мокрицький Г. П. Вулиці Житомира /Енциклопедія Житомира. — Кн. 1 —Житомир: Вид-во «Волинь», 2007. — 640 с.