1963 року закінчивши Сокальську школу-інтернат, Данило вступив до Херсонського мореплавного училища, звідки в грудні1964-го був виключений. 16 грудня заарештований за створення підпільної молодіжної націоналістичної організації «Вісники свободи України» й антирадянську агітацію та пропаганду. Понад рік працював на Херсонському текстильному комбінаті.
1966 року Данило Кулиняк вступив до Московського літературного інституту імені Максима Горького, який закінчив у 1972-му. У 1967—1972 роках працював археологом, науковим співробітником у Роменському краєзнавчому музеї, що на Сумщині[1]. Квартирував там у Євгена Адамцевича — кобзаря, завдяки якому зберігся відомий «Козацький марш».
На час вибуху реактора на Чорнобильській АЕС, з 25-го по 29 квітня1986 року перебував у відрядженні якраз на Чорнобильщині, внаслідок чого тяжко хворів, кілька разів потрапляв у лікарні. Після катастрофи на АЕС Данило Кулиняк став одним із ініціаторів заснування спеціалізованої історико-культурницької експедиції в «зоні відчуження» й керівником її Чорнобильської групи.
З початку 1990-х активно співпрацював із українською редакцією радіо «Свобода», був оглядачем редакції журналу «Надзвичайна ситуація», головним редактором журналу «Натураліс — все про довкілля». Окремі його твори перекладено російською, латиською і польською мовами.
В останні роки життя хворів. Помер 6 січня 2016 року в Ірпені. Похований 8 січня на Ірпінському цвинтарі. Михайло Кулиняк (1971—2023), син Данила Кулиняка, мав освіту ветеринара й воював як польовий медик на Російсько-українській війні. На початку жовтня був важко поранений і 22 жовтня 2023 року помер від ран у лікарні.
Твори
Поетичні збірки:
Біля вогнища. — К. : Радянський письменник, 1981. — 78 с.
Невідкриті острови (вірші, поема), Худож. А.Ф. Павленко. — К. : Радянський письменник, 1985. — 103 с. — 2000 прим.
Телескопи криниць (поезії). — К. : Радянський письменник, 1990. — 125 с. — ISBN 5-333-00546-X.
Соловецький в'язень. — К. : Радянський письменник, 1991. — 71 с. — ISBN 5-333-01097-8.
Підводний материк. — К. : Літопис-XX, 2009. — 334 с. — 1000 прим. — ISBN 9789667252588.
Меч Гесера. — 2010.
Прозові твори:
Між берегами (наук.-худож. кн. про охорону природи). — К. : Молодь, 1987. — 164 с. — 30000 прим.
Останній кошовий Петро Калнишевський. — К. : Т-во «Знання» України, 1991. — 47 с. — 12638 прим. — ISBN 5-7770-0055-X.
Од Калниша вісті… (Історична повість - дослідження про останнього кошового Запорозької Січі Петра Калнишевського). — К., 2001. — 112 с. — ISBN 966-7252-19-1.
Од Калниша вісті… (іст.-док. повість). — К. : ВАТ Видавництво "Київська правда", 2004. — 342 с. — ISBN 966-7270-41-6.
Лицар Дикого Поля. — К. : Варта, 2005. — 144 с. — ISBN 9665851365.
Козак у рясі. — 2006.
Тисячолітнє Ведмеже. — К. : Літопис-ХХ, 2010. — 191 с. — 1000 прим. — ISBN 978-966-7252-59-5.
Тягар чорнобильського неба. — К. : Літопис-XX, 2011. — 176 с. — 1000 прим. — ISBN 9789667252670.
Блюститель благочестя Данило Братковський (есе, іст. поема). — К. : Літопис ХХ, 2011. — 40 с. — 500 прим.
Лицар Дикого Поля. Петро Калнишевський (іст.-докум. роман-есе). — К. : Літопис-XX, 2012. — 191 с. — ISBN 9789667252748.
Козак у рясі. — К. : Літопис-XX, 2013. — 48 с. — 1000 прим. — ISBN 9789667252762.
Реріх (поема-цикл). — К. : Літопис-XX, 2013. — 47 с. — 300 прим. — ISBN 9789667252779.
Омелян Пугачов —- національний герой України (докум.-іст. нарис). — К. : Літопис-XX, 2013. — 47 с. — 1000 прим. — ISBN 9789667252861.
За нашу і вашу свободу (док.-іст. есе). — К. : Літопис-XX, 2013. — 110 с. — 1000 прим. — ISBN 9789667252878.
Нагороди
Премія Національної спілки журналістів України «Золоте перо»
Премія «Незалежність» (Золота медаль) Київської спілки журналістів