Мінський замок — колишня оборонна споруда в Мінську, збудована на правому березі річки Свіслоч, біля впадіння в річку Немігу. Пізніше, місце, яке було оточене стінами замку, отримало назву Замчище.
Останні фортечні укріплення зруйновано на початку XIX століття. У 1950 року було скопано замковий насип, а ґрунт вивезено за межі міста[1]. Донині збереглися залишки культурного шару[2].
Дерев'яні укріплення неодноразово горіли (1505, 1547, 1552, 1569 тощо), але відбудовувались. Наприкінці XV — на початку XVI століття замок мав значну кількість гармат і штаб артилеристів[5].
Починаючи від 1581 року, в Мінському замку раз на два роки протягом 20 тижнів проходили засідання Трибуналу. До середини XVII століття замок служив резиденцією заступника великого князя (старости) і був одним із громадських місць міста. На території замку (в одній з веж), була в'язниця, були також будинки, церква Різдва Богородиці, склади, стайні, магазини та інші будівлі[6]. 1612 року в будинку замкового суду був міський архів[7].
В документах XVII — XVIII століть Мінський замок згадується переважно як місце проведення сеймиків, але 1750 року в ньому все ще перебував гарнізон[8].
Останній спогад про замкові укріплення датується 1793 роком і міститься в люстрації, складеній до вступу Мінська до складу Російської імперії[9]. Пізніше замкові споруди перейшли в приватну власність[7].
Опис
Мінський замок був оточений високим земляним валом (до 22 метрів завширшки, пізніше — 30-32 метрів, висотою — близько 15 метрів[3]) і оточений глибоким ровом, наповненим водою, насипні укріплення були дерев'яними. В плані замок мав форму, близьку до овалу, площею близько 3 га. Вхід у замок, прохід у валі шириною 3,4 метра, був захищений брамною вежею[be], про конструкцію якої тривають дискусії, яка закривалася принаймні трьома ворітьми[10].
↑Мінск. Стары і новы / аўт.-склад. У. Г. Валажынскі; пад. рэд. З. В. Шыбекі — Мінск: Харвест, 2007 С. 14
↑Як будаваўся стары Мінск // Пазняк 3. С. Рэха даўняга часу: Кн. для вучняў. — Мн.: Нар. асвета, 1985. С. 25
↑ абФортификация средневекового Менска // Мінск. Стары і новы / аўт.-склад. У. Г. Валажынскі; пад. рэд. З. В. Шыбекі — Мінск: Харвест, 2007 С. 47
↑Мінск. Стары і новы / аўт.-склад. У. Г. Валажынскі; пад. рэд. З. В. Шыбекі — Мінск: Харвест, 2007 С. 9
↑Мінск. Стары і новы / аўт.-склад. У. Г. Валажынскі; пад. рэд. З. В. Шыбекі — Мінск: Харвест, 2007 С. 12
↑Як будаваўся стары Мінск // Пазняк 3. С. Рэха даўняга часу: Кн. для вучняў. — Мн.: Нар. асвета, 1985. С. 26
↑ абМінск. Стары і новы / аўт.-склад. У. Г. Валажынскі; пад. рэд. З. В. Шыбекі — Мінск: Харвест, 2007 С. 18
↑Фортификация средневекового Менска // Мінск. Стары і новы / аўт.-склад. У. Г. Валажынскі; пад. рэд. З. В. Шыбекі — Мінск: Харвест, 2007 С. 53
↑Фортификация средневекового Менска // Мінск. Стары і новы / аўт.-склад. У. Г. Валажынскі; пад. рэд. З. В. Шыбекі — Мінск: Харвест, 2007 С. 54
↑Мінск. Стары і новы / аўт.-склад. У. Г. Валажынскі; пад. рэд. З. В. Шыбекі — Мінск: Харвест, 2007 С. 8
Література
Мінск. Стары і новы / аўт.-склад. У. Г. Валажынскі; пад. рэд. З. В. Шыбекі — Мінск: Харвест, 2007—272 с.: іл. ISBN 978-985-16-0092-8.
Пазняк 3. С. Рэха даўняга часу: Кн. для вучняў. — Мн.: Нар. асвета, 1985.— 111 с.: іл.
Мінск. Стары і новы / аўт.-склад. У. Г. Валажынскі; пад. рэд. З. В. Шыбекі — Мінск: Харвест, 2007—272 с.: іл. ISBN 978-985-16-0092-8.
Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т. 10: Малайзія — Мугараджы / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш. — Мн.: БелЭн, 2000. — Т. 10. — С. 13. — 544 с. — 10 000 экз. — ISBN 985-11-0169-9 (Т. 10), С. 439—440.