Облаштований у 1965 та перепланований у 2008 році. На 82,61 га є сосновий ліс з парковими алеями, декоративне озеро з арковими містками та островом, атракціони (радянські та нові з колишнього лунапарку біля станції метро «Лісова»), спортивні майданчики, крита ковзанка «Крижинка». З оглядового колеса (близько 30 м) відкриваються панорами частини столичного лівобережжя.
На головній алеї парку — Курган Безсмертя. Відкритий 21 червня1967 року на честь героїв, які віддали життя за свободу і незалежність в роки німецько-радянської війни. Курган Безсмертя насипаний із землі, привезеної зі солдатських і партизанських могил, залишених війною в різних місцевостях СРСР та інших країн Європи, у тому числі з братських могил Яновських лісів (Польща), де проти німецьких вояків боролися пліч-о-пліч польські і радянські партизани. Курган реконструювали 2004 року на честь 60-річчя вигнання нацистських загарбників із України.
В парку знаходиться також пам'ятка природи — група дерев бука лісового. Неподалік центрального входу в парк знаходиться сонячний годинник — найменший серед подібних у Києві[1].
За період з 2003 по 2012 роки в парку провели масштабну реконструкцію, перелаштували головний вхід до парку з встановленням скульптурної композиції «Мати проводжає сина на війну», збудували 2 фонтани, впорядкували курган «Безсмертя», замостили бетонними та гранітними плитками алеї та доріжки та провели меліоративні роботи по поглибленню водойм та укріпленню берегів з встановленням трьох ажурних металевих містків. Головним архітектором проєкту реконструкції парку «Перемога» став заслужений архітектор України Черній Костянтин Семенович.[2][3]
У 2012 році в центрі парку було споруджено пам'ятник «Матері-вдові», у 2013 р. — пам'ятник українським прикордонникам. 7 травня 2016 року перед головним входом у парк встановили скульптурну композицію «Люди перемоги», прототипами образів для якої стали росіянин, житель Києва, Герой Радянського Союзу Іван Іванович Селіфонов і стрілець-радист Ганна Федорівна Коломейцева, яку називали "особистою радисткою" ліквідованого УПА радянського генерала Ватутіна. Відкриття пам'ятника проводилося винятково російською мовою та висвітлювалося проросійськими ЗМІ і телеканалами[4].