Кни́га, книжка — письмовий запис, неперіодичне видання у вигляді зброшурованихаркушів друкованого матеріалу, набір письмових, друкованих, ілюстрованих або порожніх аркушів, виготовлених з паперу, пергаменту або іншого матеріалу, як правило, скріплених з одного боку. Сторони аркуша називаються сторінками.
Книга виготовлена в цифровому вигляді називається електронною книгою. Озвучену й записану на матеріальний носій книгу називають аудіокнигою (звуковою книгою, книгою вголос).
Книжкова крамниця або книгарня — крамниця, де продаються книги. Також книги можна позичати у бібліотеках на певний час.
Любителя книг, як правило, називають книголюбом, бібліофілом, або, неформально, книжковим хробаком (від англ.Bookworm).:::::::::::::::: Докладніше
Бібліоте́каабокнигозбі́рня (грец.βιβλιον — книжка і θηκη — сховище, скриня) — культурно-освітній заклад, що здійснює збирання друкованих і рукописних матеріалів, проводить їх опрацювання і відображення у каталогах, організовує відповідне їх зберігання, збереження і обслуговування ними читачів.
Традиційне значення слова бібліотека — колекція книг або приміщення, де зберігаються книги.
Закон України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» дає таке визначення: бібліотека — інформаційний, культурний, освітній заклад (установа, організація) або структурний підрозділ, що має упорядкований фонд документів, доступ до інших джерел інформації та головним завданням якого є забезпечення інформаційних, науково-дослідних, освітніх, культурних та інших потреб користувачів бібліотеки.
Першою відомою бібліотекою можна вважати храм в Ніппурі. У храмовій школі, т. зв. е-дубі («будинок табличок»), була знайдена Ніппурська бібліотека: понад 30 000 табличок з адміністративними, юридичними, медичними, літературними та історичними текстами, багато з яких досі не опубліковані.
Бібліотеки були відомі ще в стародавньому світі (Ассирія, Єгипет, Китай). Найдавніша з них — клинописнаБібліотека Ашшурбаніпала в Ассірії (7 ст. до н. е.), а найбільша — Александрійська бібліотека, в якій були зібрані рукописні книги античного світу (3 ст. до н. е.); вона була частиною комплексу mouseĩon (музей). До комплексу входили житлові кімнати, столові приміщення, приміщення для читання, ботанічний і зоологічний сади, обсерваторія і бібліотека. Пізніше до нього були додані медичні та астрономічні інструменти, опудала тварин, статуї й погруддя, які були використані для навчання. У mouseĩon входило 200 000 папірусів в Храмі (майже всі бібліотеки античності були при храмах) і 700 000 документів в Школі. Музей і велика частина Олександрійської бібліотеки були знищені приблизно в 270 році нашої ери. Іншою визначною бібліотекою античності була Пергамська бібліотека.:::::::::::::::: Докладніше
З 1944 року установа називалася «Львівська бібліотека Академії наук УРСР». 1963 року бібліотека була перепідпорядкована Міністерству культури УРСР і стала «Львівською державною науковою бібліотекою Міністерства культури УРСР», проте 1969 року знову перейшла у відання Академії наук. 1971 року бібліотеці надали ім'я Василя Стефаника, 1989 р. Бібліотека отримала статус науково-дослідного інституту. За ці роки сформовано книгознавчу, бібліографознавчу та пресознавчу наукові школи, які здійснюють підготовку матеріалів та формування електронної бази даних для створення національної бібліографії українського друку, 1989 року — статус науково-дослідного інституту. З 1994 бібліотека отримала назву «Львівська наукова бібліотека України імені Василя Стефаника». 10 квітня2008 року Президент УкраїниВіктор Ющенко надав їй статус національної.:::::::::::::::: Докладніше
За всю історію людської цивілізації ніколи не були байдужими до книгарства, бо книги є носіями знань від покоління до покоління крізь тисячоліття та віки (див. Спалення книг).
Старовинні видання находять уважні дослідники не тільки у покинутих селах. Так, у місті Глухів (Сумська область) знайшли видання «Апостол», датоване 1695 роком і надруковане у Києво-Печерському монастирі (газета «Труд» 12.09.1985).
Перше видання, оздоблене ілюстраціями і створене в Україні 1606 року, знайдене у місті Глухів(Сумська область). Редактором книги був Памва Беринда(газета «Труд» 12.09.1985).
Учень першодрукаря Івана Федорова, майстерний друкар та ремісник Андронік Тимофієв, мав прізвище Невежа, що йшло всупереч з його майстерністю (газета «Горьковская правда», 06.09.1985).
Кидали у вогнище і спалювали не тільки небезпечні для влади книги, спалювали навіть чисті аркуші паперу. Ними стали штоси чистого паперу, виготовленого у Франції в добу революції 1789–1793 рр., бо папір мав напис латиною «Свобода». Спалення чистого паперу (5000 аркушів) відбулось на початку липня 1798 року у місті Архангельськ, Російська імперія за наказом царя (газета «Выборгский коммунист» 20.04.1982)
Найважча за вагою книга створена у Франції у місті Тулуза 1989 року. Її вага — вісім тонн, а розміри аркушів — три метри на чотири (газета «Труд» 17.11.1989).
Француз Антуан-Марі-Булар так полюбляв книги, що заповнив придбаними виданнями п'ять власних будинків від підвалів до стелі. Один з п'яти будинків власника книг не витримав пристрасті закоханого і обвалився (газета «Неделя», № 5, 17.02.1982).
Яросла́в Володи́мирович, відомий як Яросла́в Му́дрий (*21 березня/20 квітня 982 — †17/20 лютого 1054, Вишгород) — ростовський князь (989–1010 рр.), Новгородський князь (1010–1034 рр.), Великий князь Київський (1015–1018 рр., 1019–1054 рр.), святий. Був четвертим сином хрестителя Русі князя Володимира Святославича з династії Рюриковичів від полоцької княжни Рогнеди. У хрещенні мав ім'я Георгій (або Юрій — пізніша форма імені Георгій, широко поширена в давньоруській мові, у XI–XII ст. воно мало вигляд «Гюргі»). Засновник першої бібліотеки в Київській Русі.:::::::::::::::: Докладніше
Александрійська бібліотека відновлена в нову добу. В 1974 р. представники Александрійського університету запропонували відновити Александрійську бібліотеку на її історичній території. У 1988 році була придбана земельна ділянка і тодішній президент ЮНЕСКО заклав символічний перший камінь нової споруди. Був проведений міжнародний архітектурний конкурс. В архітектурному конкурсі на проєкт бібліотекі перемогу отримало норвезьке архітектурне бюро «Snøhetta» і австрійський архітектор Крістоф Капелле. Задля будівництва було створено консорціум на чолі з «Snøhetta», британськими та італійськими будівельними компаніями.
Бібліотеку було відкрито в 2002 р. Вона розрахована на вісім мільйонів книг і включає також:
Фонди бібліотеки були надані з усього світу. Фасад бібліотеки вироблений з сірого асуанського граніту, на якому зображені зразки 120 письмових систем людства.:::::::::::::::: Докладніше
Національна парламентська бібліотека України — державна наукова бібліотека в Києві, Україна. Науково-дослідна установа з галузі бібліотекознавства і бібліографії. Заснована 1866 року. Розміри фондів — близько 4 мільйони одиниць (на 1959). Постраждала під час Другої світової війни. Обслуговує понад 25 тисяч читачів. З 1958 провадить міжнародний книгообмін. Бібліотека складає матеріали рекомендаційної бібліографії, посібники з бібліотекознавства, вивчає, узагальнює і поширює передовий досвід роботи бібліотек.:::::::::::::::: Докладніше
{{Портал|Книги}} — унизу всіх статтей про книги та бібліотечну справу ставити посилання на цей портал (праворуч дає зображення).
{{ВП-портали|Книги}} — унизу всіх статтей про книги та бібліотечну справу ставити посилання на цей портал (охайне зображення над категоріями, під посиланнями та джерелами).
Ви можете написати власні статті. Для цього наберіть слово або термін, про який ви бажаєте створити статтю, у панелі «Пошук», що знаходиться згори зліва, і натисніть кнопку «Перейти». Якщо статті за вказаним словом або терміном Ви не знайшли, можете створити її використовуючи панель «Створити статтю» розміщену нижче.