Ця стаття про сировину з волокон конопель. Про сировину для прядіння див. Кужіль.
Ця стаття про сировину з волокон конопель. Про готовий фабрикат див. Пряжа.
Пря́диво[1], конопляне прядиво (заст.пря́діво)[2] — волокна конопель посівних (Cánnabis satíva). Їх відділяють після тривалого замочування стебел рослини у воді.
Коноплі є однією з рослин, що зростають з рекордною швидкістю[3], через що їх стали використовувати для виготовлення волокон ще в 10-му тисячолітті до н. е.[4]. Ці волокна є сировиною, що потребує подальшої обробки і може бути переробленою на папір, тканини, мотузки тощо. У XX столітті через використання конопель як сировини для виготовлення марихуани контроль за їх культивацією значно посилився, у деяких країнах їх вирощування було заборонене, що, загалом, призводить до деградації коноплярства[5]. Проте в останні роки розповсюдження безнаркотичних сортів конопель допомагає вирішити цю проблему[6].
Грубі волокна, вичищені з сировини під час оброблення прядива, називають клоччям.
Традиційно стебла конопель замочують у воді протягом тривалого часу (іноді декілька років), після чого їх відбивають і вичісують[10], готуючи кужіль для прядіння. З розвитком технологій, цей процес став механізованим — стебла чавилися спеціальними вальцями, а волокна відокремлювалися дисковими щітками. У наш час прядиво виготовляють шляхом розпарювання стебел під тиском, що суттєво зменшує тривалість процесу[11].
Використовування
Волокна конопляного прядива доволі грубі, тому їх використовують там, де важлива міцність і жорсткість. З конопель роблять мішки, полотно, мотузки, линви, доріжки і таке інше. Доволі вживаним конопляне прядиво є в кораблебудуванні (морські троси), завдяки своїй стійкості до солоної води і сонячного проміння (прядив'яні троси)[12]. У суміші з бетоном костриця (відходи льону і коноплі після первинної обробки) дає будівельний матеріал костробетон[13].
Інші значення
Також слово «прядиво» вживалося в значенні «лляний, бавовняний, вовняний кужіль», «пряжа» або «прядіння»[1].
↑Tourangeau, Wesley (2015), Re-defining Environmental Harms: Green Criminology and the State of Canada's Hemp Industry, Canadian Journal of Criminology & Criminal Justice, 57 (4): 528—554, doi:10.3138/cjccj.2014.E11
↑Barber, E. J. W. (1992). Prehistoric Textiles: The Development of Cloth in the Neolithic and Bronze Ages with Special Reference to the Aegean. Princeton University Press. p. 17.