У 1953—1984 роках — головний акушер-гінеколог Херсонського обласного відділу охорони здоров'я. На цій посаді внесла істотний внесок в розвиток системи охорони здоров'я області. Створила одну з найкращих регіональних акушерсько-гінекологічних служб на Україні, організувавши мережу спеціалізованих відділень, шкіл материнства, кабінетів підготовки до пологів і поставивши роботу на наукову основу.
У 1973 році в Москві захистила докторську дисертацію на тему «Досвід організації та розвитку акушерсько-гінекологічної служби на Херсонщині».
Померла 13 травня1989 року. Похована на Камишанському цвинтарі.
Наукова, педагогічна і громадська діяльність
Авторка понад 80 наукових робіт. Під її керівництвом 7 осіб стали кандидатами медичних наук (зокрема Зоя Сергіївна Клименко, Олександр Іванович Пуляєв, Людмила Максимівна Яковлєва, Катерина Іванівна Драган, Борис Володимирович Хабрат, Ольга Федорівна Давідкевіч[1]) і понад 200 — лікарями вищої та першої категорії.
Неодноразово обиралася депутатом Херсонської обласної Ради народних депутатів. З 1946 року очолювала обласне акушерсько-гінекологічне товариство, керувала радою допомоги пологам.