Сі Цзіньпін народився 15 червня 1953 року в Пекіні[11]. Його батько — Сі Чжунсюнь (1913—2002), родом із повіту Фупін провінції Шаньсі, — китайський революціонер, що належав до першого покоління керівників КНР, обіймав посаду віцепрем'єра Держради КНР (1959—1965), був губернатором провінції Гуандун (1979—1981) і заступником Голови ПК ВЗНП.
1988—1990 роки — секретар Комітету КПК округу Нінде провінції Фуцзянь.
1990—1993 роки — секретар Комітету КПК і голова Постійного комітету Зборів народних представників Фучжоу провінції Фуцзянь.
1993—1995 роки — член Постійного комітету комітету КПК провінції Фуцзянь, секретар Комітету КПК і голова Постійного комітету Зборів народних представників міста Фучжоу провінції Фуцзянь.
1995—1996 роки — заступник секретаря Комітету КПК провінції Фуцзянь, секретар Комітету КПК і голова Постійного комітету Зборів народних представників м. Фучжоу.
1996—1999 роки — заступник секретаря Комітету КПК провінції Фуцзянь.
1999—2000 роки — заступник секретаря Комітету КПК, виконувач обов'язків губернатора провінції Фуцзянь.
1998—2002 роки — аспірант заочної форми навчання за спеціальністю «Марксистська теорія й ідейно-політичне виховання» Інституту гуманітарних і соціальних наук Університету Цінхуа.
2000—2002 роки — заступник секретаря Комітету КПК і губернатор провінції Фуцзянь.
З 2002 року — заступник секретаря Комітету КПК, а також в. о. губернатора провінції Чжецзян.
2002—2003 роки — секретар Комітету КПК, а також в. о. губернатора провінції Чжецзян[17].
2003—2007 роки — секретар Комітету КПК і голова Постійного комітету Зборів народних представників провінції Чжецзян.
У 2007—2008 роки — секретар Шанхайського міського комітету КПК[17].
З 2007 року — член Секретаріату ЦК КПК.
З 2008 року — заступник голови КНР.
З жовтня 2010 року — заступник голови Військової ради ЦК КПК.
Генеральний секретар ЦК КПК
З 15 листопада 2012 року Сі Цзіньпін — Генеральний секретар ЦК Комуністичної партії Китаю. Рішення про його обрання було ухвалено учасниками першого пленуму ЦК КПК XVIII скликання (почався 8 листопада). Того ж дня на зустрічі з пресою відзначив необхідність дотримання реформ і відкритості для подальшого звільнення суспільних продуктивних сил, подолання життєвих і трудових труднощів народу та збереження руху шляхом загальної заможності.
Свою першу інспекційну поїздку на посаді голови ЦК КПК Сі Цзіньпін здійснив у провінцію Гуандун. Під час візиту у Шеньчжень сказав, що реформи й відкритість — ключовий крок, який вирішує долю сучасного Китаю. На думку Сі Цзіньпіна, загальна мета поглиблення реформ полягає в удосконаленні й розвитку системи Соціалізм із китайською соціалізму з китайською специфікою[en], а також модернізації системи й потенціалу керування країною.
16 березня 2012 року журнал «Цюші» опублікував доповідь заступника голови КНР і ректора Вищої партійної школи Сі Цзіньпіна, у якому головна увага приділяється питанню єдності Комуністичної партії Китаю. За його словами, необхідно «свідомо підтримувати єдність партії, рішуче боротися проти всіх дій, що завдають шкоди і розколюють партію».
На посаді голови КНР
14 березня 2013 року Китайські збори народних представників оголосили, що Сі Цзіньпін став новим Головою КНР[18]. Він замінив на цій посаді Ху Цзіньтао і сконцентрував у своїх руках всю владу над партією, державою і збройними силами[19].
З приходом до влади Сі Цзіньпіна у Китаї почали проводитися економічні реформи і сувора антикорупційна компанія, але водночас було скорочення громадянських свобод і зростання націоналізму. У жовтні 2017 року під час XIX Комуністичної партії Китаю Сі Цзіньпіна було визнано «найвпливовішим китайським лідером» після Мао Цзедуна. На початку з'їзду голова Китаю виступив із тригодинною промовою і вперше представив свою філософію «соціалізму з китайськими характеристиками в нову епоху» та пообіцяв до 2050 року перетворити Китай на світового лідера[20]. Він заявив, що Китай здійснюватиме повноцінні контакти зі світом і наголосив, що «жодна країна не може самостійно вирішувати численні проблеми, що стоять перед людством. Жодна країна не може дозволити собі йти в самоізоляцію»[21]. Високопосадовці та державні ЗМІ почали називати його ідеї «Ідеологія Сі Цзіньпіна». Погляди попередніх лідерів Компартії Китаю теж фіксувалися у конституції партії, але ідеологом визнавали лише її засновника Мао Цзедуна[22].
11 березня 2018 р. під час щорічного засідання Народного з'їзду народних представників у Пекіні ухвалено конституційну поправку, яка дає змогу Сі Цзіньпіну залишатися на посаді президента необмежений термін. Багатьох китайців ця новина шокувала[23]. Під час голосування в парламенті з 2996 депутатів двоє проголосували «проти», ще три утрималися. До того Конституція дозволяла президентові перебувати на посаді два терміни, а ця поправка скасовує систему, яку запровадив китайський лідер Ден Сяопін 1982 року, спрямовану на запобігання надмірностей диктатури протягом усього життя[24]. Термін правління Сі Цзіньпіна мав закінчитись у 2023 р.[25] Влада Китаю оголосила, що зміни покликані вдосконалити єдине партійне та державне керівництво[26].
Президент США Дональд Трамп похвалив зусилля Сі на продовження терміну його повноважень і зазначив, що не проти аналогічного рішення в США[27].
18 грудня 2018 року Сі Цзіньпін під час свого виступу на урочистому зібранні в Пекіні з нагоди 40-ї річниці історичного третього пленуму ЦК КПК 11-го скликання, на якому були закладені основи нинішньої проведеної в країні політики реформ і відкритості для зовнішнього світу повідомив, що Китай здобув рішучу перемогу над корупцією. «Під час партійного будівництва, проявляючи жорсткий підхід до дотримання партійної дисципліни, нульову терпимість до проявів розкрадання в партії, була здобута рішуча перемога над корупцією», — сказав голова КНР[28].
23 жовтня 2022 року Сі Цзіньпіна було втретє переобрано на посаду генерального секретаря Комуністичної партії Китаю[29]. У березні 2023 року депутати Всекитайських зборів народних представників втретє обрали Сі головою Центральної військової ради[30].
5 липня 2023 року голова Китаю Сі Цзіньпін особисто застеріг президента РФ Володимира Путіна від використання ядерної зброї в Україні[31].
19 вересня того ж року Сі Цзіньпін заявив, що США та Китай «повинні зобов'язані» досягти мирного співіснування. За його словами, США та Китай мали одного й того ж ворога в боротьбі з Японією і створили глибоку дружбу[32].
«Історична резолюція» Комуністичної Партії Китаю
11 листопада 2021 року Комуністична партія Китаю ухвалила «історичну резолюцію» яка може посилити роль Сі Цзіньпіна в подальшій долі КНР.
Влада Сі Цзіньпіна посилилася після того, як правляча Комуністична партія (КПК) прийняла рідкісну «історичну резолюцію», яка вихваляє «вирішальне значення» президента в оновленні китайської нації[33].
Це лише третя подібна резолюція за 100-річну історію партії. Дві попередні резолюції були прийняті за Мао Цзедуна, який привів комуністів до влади в 1949 році, і Ден Сяопіна, реформи якого в 1980-х перетворили КНР на економічний центр[33].
В офіційному резюме резолюції зустрічі йдеться, що під керівництвом Сі Китай «добився історичних досягнень і зазнав історичної трансформації». Він похвалив Сі, Мао та Дена за те, що вони призвели країну до «грандіозної трансформації від виступу та зростання процвітання до становлення сильної»[33].
Аналітики заявили, що резолюція була розроблена, щоб підняти статус Сі до рівня Мао та Дена та допомогти забезпечити його політичне майбутнє після того, як партія зняла обмеження на президентські терміни у 2018 році[33].
Центральний комітет партії закликав усю партію, всю армію та людей усіх етнічних груп більш тісно об'єднатися навколо центрального комітету партії з товаришем Сі Цзіньпіном як ядро, щоб повністю реалізувати нову еру соціалізму Сі Цзіньпіна з китайськими особливостями.
— йдеться у повідомленні Сіньхуа за підсумками зустрічі[33]. Офіційне резюме — чи комюніке — зустрічі свідчило:
Твердження позиції товариша Сі Цзіньпіна як ядра центрального комітету, і навіть всієї партії… мало вирішальне значення у просуванні великого оновлення китайської нації[33].
У зведенні також говорилося, що центральний комітет партії виконав «багато важливих завдань, які не були виконані раніше, та сприяв історичним досягненням та історичним змінам у справі партії та країни»[33]. Рішення прийнято після того, як значний зсув динаміки потужності у верхній частині КПК в останні роки, і була спрямована на переконання партійних чиновників, а також широких верств населення про прогрес, досягнутий під керівництвом Сі, сказав Лін Лі, експерт, дослідження КПК Віденського університету[33].
Резолюція служить двом цілям: по-перше, вона виправдовує шлях до влади переможця боротьби за владу, виносячи вироки тим, хто програв; і, по-друге, це створює аргументи на користь відмінної роботи партії за переможця.
— сказала вона[33]. Ю Цзе, старший науковий співробітник лондонського аналітичного центру Chatham House по Китаю, сказав, що Сі не отримав усієї слави:
Натомість він визнав та визнав фундамент, закладений його попередниками у різні періоди[33].
Коли обмеження на кількість термінів було знято, китайські офіційні особи та експерти заявили, що Сі, можливо, знадобиться більше часу для реалізації своєї програми.
Не змінюйте пілота відразу після зльоту… [Він] може зменшити невизначеність для Китаю, оскільки країна входить у вирішальний період розвитку. Я не бачу в цьому проблем.
— сказав один із відомих державних телеканалів[33].
Сі не мають явних суперників, але критики кажуть, що спроба залишитися при владі може відштовхнути молодших партійних діячів, які можуть побачити, що їхні шанси на просування по службі зменшаться[33].
Політологи також вказують на досвід інших країн Азії, Африки та Латинської Америки, де тривалі періоди правління однієї людини призвели до погіршення процесу прийняття рішень та погіршення економічних показників[33].
Крім підтвердження статусу Сі Цзіньпіна та демонстрації переваги партії, документ також закликає членів партії «бути абсолютно впевненими в тому, що ми не робимо підривних помилок щодо фундаментальних питань»[33]. Ці фундаментальні питання включають легітимність партії, економічні реформи та відкритість, а також територіальну цілісність, сказав Ю. «Це означає, що Китай тільки вибере шлях, який веде партія», — сказала вона[33].
Рішення ухвалено у зв'язку з погіршенням відносин Пекіна з багатьма західними столицями через проблеми, включаючи ситуації на Тайвані, Гонконгу та Сіньцзяні[33].
У комюніке йдеться про те, що світ переживає «великі зміни, небачені за століття», пов'язані з пандемією Covid. Він визнав, що всередині Китаю перед Китаєм стоїть «надзвичайно важке завдання» щодо контролю за Covid та розвитку своєї економіки та суспільства[33].
Сі Цзіньпін — мало не єдиний із сучасних китайських політиків, ім'я дружини якого відоме широким народним масам[34]. Його дружиною з 1986 року є Пен Ліюань — відома китайська співачка, володарка багатьох китайських і зарубіжних премій, у тому числі звання «діяч мистецтва з благородною мораллю і високим художнім рівнем». Вона є першим у країні магістром китайської національної вокальної музики, послом доброї волі ВООЗ з питань туберкульозу і СНІДу, послом доброї волі з питань боротьби з тютюнокурінням і запобігання дитячій злочинності. Також вона брала участь у масштабних державних акціях щодо викорінення обігу наркотичних речовин серед неповнолітніх, та пропагування використання презервативів населенням. Подружжя має дочку Сі Мінцзе.