О. Є. Ферсман сидять – В. В. Карандеєв, В. І. Вернадський, П. К. Алексат; стоять – Г. О. Касперович, О. Є. Ферсман
Олександр Євгенович Ферсман (27 жовтня (8 листопада ) 1883 (18831108 ) , Санкт-Петербург — 20 травня 1945 , Сочі ) — радянський геохімік і мінералог , один з основоположників геохімії . Дійсний член, віце-президент (1926—1929) Академії наук СРСР.
Біографія
Олександр Євгенович Ферсман народився у Санкт-Петербурзі. Закінчив гімназію в 1901 р.
Поступив у Новоросійський університет , потім перевівся у Московський університет . Учень В. І. Вернадського — згодом першого Президента Академії наук України . Перші кроки у мінералогії О.Ферсман здійснив у Криму , біля Сімферополя , у лабораторії свого дядька А. Е. Кесслера . Тут ще раніше серед багатої кримської природи він виростав у дитинстві. У юнацтві здійснив багато походів по Криму.
У 1905 р. під керівництвом В. І. Вернадського студент Московського університету О. Ферсман публікує свою першу наукову працю присвячену мінералам Криму.
Аспірантуру Ферсман проходив у Німеччині , під керівництвом В. М. Гольдшміта , де досліджував кристали алмазу .
Результатом роботи стала його добре ілюстрована монографія «Алмаз». Пізніше не покидає цю тематику досліджень.
У 1912 р. Олександр Євгенович Ферсман стає професором Московського університету , де читав курс геохімії . У цей період продовжує вивчати кримські мінерали, зокрема соляні озера.
У 1917 –1945 рр. — директор Мінералогічного музею академії . У 1920 р. ініціював створення Ільменського заповідника . Відкрив Мончегорське мідно-нікелеве родовище , Хібінське родовище апатиту , родовища сірки в Середній Азії та інші.
Академик Петербурзької академії наук з 1912, академік АН СРСР з 1919 ). В 1926 —1929 рр. віце-президент АН СРСР.
В роки Другої світової війни — голова комісії по геолого-географічному обслуговуванню Радянської армії .
Нагороди і премії
Пам'ять
На його честь названі мінерали ферсміт та ферсманіт , одна з вулиць Москви .
У Криму поблизу Сімферополя є селище Ферсманове .
Твори
Автор фундаментальних праць:
Крім того, близько 1500 статей з кристалографії , мінералогії , геології , геохімії , географії та ін.
Див. також
Література
«Александр Евгеньевич Ферсман. Жизнь и деятельность». — М.: Наука, 1965. — 479 стр.
«Неизвестный Ферсман»
Бурій В. Пам'ятний фаетон Ферсмана / Валерій Бурій // Катеринопільський вісник. — 1998. — 26 верес. — С. 2.
Те саме // Шевченків край (Звенигородка). — 1997. — 30 серп. — С. 2.
Посилання