Франсіско Вальдес дебютував у складі «Коло-Коло»27 травня1961 року в матчі проти «О'Хіггінса» і захищав кольори клубу з перервами протягом 13 сезонів. У складі «Коло-Коло» Вальдес провів 371 офіційний матч, став дворазовим чемпіоном Чилі, володарем Кубка Чилі, а також фіналістом Кубка Лібертадорес1973 року[2] і був разом із Карлосом Касселі одним із лідерів тієї комакнди. Крім цього Вальдес став рекордсменом за кількістю голів забитих за «Коло-Коло» в чемпіонаті Чилі (178 у 353 іграх) і Кубку Лібертадорес (з 20 голами в 44 матчах)[1]. Друге досягнення згодом побив Естебан Паредес[3].
У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1966 року в Англії, але на поле жодного разу не вийшов. Втім вже на наступному для збірної чемпіонаті світу 1974 року у ФРН Вальдес вже був основним гравцем і зіграв у всіх трьох матчах — проти Західної Німеччини, Східної Німеччини та Австралії, втім команда не подолала груповий етап[4].
Наступного року поїхав з командою на Кубок Америки 1975 року, де разом з командою здобув «срібло», зігравши у матчі проти Перу, яка стала останньою для гравця за національну збірну. Загалом з 1962 по 1975 рік він провів у національній збірній 52 матчі, забивши 9 голів[5].
Кар'єра тренера
Розпочав тренерську кар'єру, повернувшись до футболу після невеликої перерви, 1990 року, очоливши тренерський штаб клубу «Сан-Луїс де Кільота».