Якоб Штелін (нім.Jacob von Staehlin;російською Штелін Яков Яковлевич, 9 травня, 1709, - 25 червня, 1785) відомий російський мистецький діяч, мемуарист, гравер, медальєр . Автор декількох мистецтвознавчих творів про мистецьку ситуацію в Російській імперії в добу російського бароко.
Народився в місті Меммінген (Швабія, Німеччина)в міщанській родині. Навчався в гімназії міста Циттау. З 1732 р. - студент Лейпцизькогоуніверситету. Знайомець синів композитора Й.С. Баха, особливо приятелював з Карлом Філіпом Еммануїлом Бахом.
З 1741 р. голова невеликого художнього відділу ( департаменту)академії наук. Награвіював «Коронаційний альбом Єлизавети Петрівни», який за якістю гравюр був видатним зразком гравіювального мистецтва доби російського бароко. Був приватним вчителем Великого князя Петра ( майбутнього імператора Петра ІІІ), його бібліотекарем.
Відомий майстер медальєрного мистецтва, автор серій медалей, присвячених російському імператорському дому від Петра І до Катерини ІІ. На честь останньої виконав сто двадцять п'ять (125) медалей.
Отримав дворянське звання (приблизно у 1762 р.). Надрукував у 1767 р. свої «Спогади про російських художників» у 2-х частинах, історично вартісне свідоцтво про мистецьку ситуацію в імперії в добу бароко, рококо і раннього класицизму.
Помер в Петербурзі.
Друковані твори
«Коронаційний альбом Єлизавети Петрівни» з гравюрами власної роботи (1743)
«Відомості про імператора Петра ІІІ» (1781)
перший «Атлас Російської імперії» (1745, разом з іншими)
«Спогади про російських художників» (1767), перевидання під новою назвою «Записки об изящных искусствах в России», в 2-х томах, М, 1990.
Джерела
Сборник «Русское искусство бароко», под ред. Алексеевой Т.В., М, «Наука», 1977