«Інглефілд» проходив службу у складі британських ВМС, за часів Другої світової війни брав активну участь у бойових діях на морі, бився у Північній Атлантиці, біля берегів Європи, супроводжував атлантичні та арктичні транспортні конвої.
За проявлену мужність та стійкість у боях бойовий корабель нагороджений десятьма бойовими відзнаками[1].
Після введення до строю корабель включений до складу сил Середземноморського флоту Британії, де проходив службу у довоєнний час. Був визначений лідером 3-ї флотилії, що базувалася на Мальті. Брав участь у походах британських кораблів до берегів Іспанії за часів тамтешньої громадянської війни.
З початком Другої світової війни, 5 вересня 1939 року переведений до складу Домашнього флоту Імперії у Командування Західних підходів. 16 вересня 1939 року вийшов у супровід авіаносця «Корейджес», який наступного дня був атакований німецьким підводним човном U-29капітан-лейтенантаО.Шугарта. В британський корабель влучили 2 торпеди, внаслідок чого він затонув через 15 хвилин; загинуло 518 членів екіпажу. У цей час «Інглефілд» був залучений до порятунку постраждалих на британському суховантажному судні «Кафірстан», який затопив U-53 і не зміг протидіяти атаці іншої німецької субмарини. Вже після повернення він взяв участь у протичовновому полюванні на U-29, але марно.
Пізніше продовжував виконувати бойові завдання в прибережних водах, базуючись на Скапа-Флоу. 20 листопада під час патрулювання «Інглефілд» піддався торпедній атаці німецького човна U-18, ледве уникнувши ураження. 29 листопада за підтримки «Маорі» забезпечував перехід пошкодженого підводного човна «Тріада» з патрулювання в Північному морі до Ставангера.
13 лютого 1940 року «Інглефілд» разом з легким крейсером«Единбург», крейсером ППО«Калькутта», есмінцями «Айлекс», «Імпіріал», «Ділайт» і «Аймоген» та підводного човна «Тісл» супроводжували конвой ON 12 до Бергена. Після успішного проходження конвою до місця призначення кораблі повернули у зворотному напрямку. 18 числа британський есмінець «Даерінг» був потоплений підводним човном U-23 і «Інглефілд» встиг врятувати тільки чотирьох моряків з нього; решта 156 членів екіпажу «Даерінг» загинула.
25 лютого 1940 року під час спроби атакувати конвой HN 14 неподалік від Шетландських островів, британські есмінці «Ескорт», «Інглефілд» та «Аймоген» і підводний човен «Нарвал» виявили німецький ПЧ U-63, і спільними діями потопили його глибинними бомбами[3].
23 вересня1940 року при проведенні союзниками операції «Загроза» по захопленню Дакарафранцузький підводний човен«Персе» спробував атакувати британський легкий крейсер«Драгон», але корабель уникнув торпед і відкрив артилерійський вогонь по підводному човну, що намагався зануритися на глибину. Есмінці супроводу «Інглефілд» та «Форсайт», що супроводжували крейсер, атакували французький підводний човен глибинними бомбами, який зазнав сильних пошкоджень та вимушено сплив на поверхню і, бувши покинутий екіпажем, затонув близько 11:50 поблизу сенегальського узбережжя.
Friedman, Norman (2006). British Destroyers & Frigates: The Second World War and After. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN1-86176-137-6.
March, Edgar J. (1966). British Destroyers: A History of Development, 1892-1953; Drawn by Admiralty Permission From Official Records & Returns, Ships' Covers & Building Plans. London: Seeley Service. OCLC164893555.