«People» щорічно складає списки знаменитостей, такі як «найкрасивіші люди», «найкраще і найгірше вдягаються», «найсексуальніший чоловік» і «найкрасивіша жінка». Сайт журналу спеціалізується на новинах про зірок і історіях людського інтересу[5]. Штаб-квартира журналу розташована у Нью-Йорку. Вона контролює редакторські відділення в Лондоні та Лос-Анджелесі. З економічних причин закриті офіси в Остіні, Маямі, Чикаго в 2006 році[4][6]. У 2015 році був поставлений рекорд — 72 млн унікальних відвідувачів.
Концепція «People» приписується Ендрю Хескелл, головному виконавчому директору і колишньому видавцеві щотижневого журналу «Life». Засновником і редактором був Річард Б. (Дік) Столлі, колишній помічник головного редактора«Life» і журналіст, який придбав стрічки Запрудера про вбивство Дж. Кеннеді для Time Inc. в 1963 році. Першим видавцем журналу «People» був Річард Дж. (Дік) Дюрелл, інший ветеран Time Inc.
Столлі характеризував журнал як «направлення на людей, які собою створюють новини, які опиняються в них або гідні в них бути. Ми зосереджуємося на людях, а не на проблемах»[7]. Майже релігійні вірування Столлі, що зосереджені значною мірою на людях, сприяли його швидкому і ранньому успіху. Спочатку журнал продавався лише у газетних лавках і супермаркетах. Щоб випускати його щотижня, засновники спали на підлогах своїх офісів двічі або тричі на тиждень, встановивши суворий ліміт на всі свої зовнішні зобов'язання. Перший номер вийшов 4 березня1974 року, на обкладинці була Міа Ферроу. Початкова ціна випуску 35 центів (це $ 1,68 в 2015 році). Пізніше, на своє 40-річчя, журнал надрукує обкладинку з Тейлор Свіфт в ретро-образі Ферроу.
У 1996 році Time Inc. запустила журнал іспанською мовою під назвою «People en Español». Спочатку планувалося, що іспаномовні статті, перекладені з англійської мови, будуть займати половину видання. Проте с плином часу «People en Español» перейшов на повністю оригінальний контент.
У 2002 році «People» ввів «People Stylewatch», де висвітлюється мода, зірковий стиль та краса. В 2007 завдяки успіху, «People Stylewatch» був випущений 10 разів на рік.
В Австралії локалізована версія журналу «People» виходить під назвою «Who», через те, що країні вже існує чоловічий журнал під назвою «People». Міжнародне видання «People» публікується в Греції з 2010 року.
У 1998 році з'явилася молодіжна версія журналу — «Teen People». Однак 27 липня2006 року вона припинила своє існування. Причинами закриття послужили як недолік рекламних пропозицій, так і висока конкуренція на ринку[10]. Останнім номером став вересневий2006 року[11], а залишок року передплатники замість «Teen People» отримували журнал «Seventeen».Teenpeople.com були об'єднані в People.com у квітні 2007 року[12].
Sexiest Man Alive
Щорічно журнал визначає найсексуальнішого чоловіка — ідеала чоловічої привабривості. Як правило ним є один із відомих людей. Назва з'явилася в той час, коли обговорювали та планували створення історії про Мела Гібсона. Хтось вигукнув: «Боже мій, він найсексуальніший чоловік на світі!» І хтось додав: «Ви повинні використовувати це як назву»[13].
Сьогодні новини журналу People" можна знайти не тільки на їхньому офіційному сайті, але й на сторінках відомих соціальних мереж. Існує сторінка в мережі Facebook[15], яка ведеться з 1974 року[що?]. Більшість наявної інформації — фотографії зірок і мінімум текст. Тут люди можуть коментувати новини, ділитися власними знахідками та матеріалами. Кожний пост містить посилання на офіційний сайт. Кожну годину публікується 1-3 нових пости. Кількість людей, які підписані на новини журналу в мережі Facebook, майже досягла 5 млн 900 тисяч.
Сторінка в мережі Instagram[16] містить уже більше 6 тисяч публікацій. На сторінку підписано більше 1 млн 200 тисяч людей. Кожного дня публікується 7-10 фотографій зірок, а також відеозапис. Будь-який користувач мережі може залишити свій коментар.
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 15 листопада 2015. Процитовано 26 грудня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)