Через кілька місяців після входження у стрій 1912, «Гебен» разом з легким крейсером «Бреслау» сформували німецьку Середземноморську ескадру, яка здійснювала патрулювання під час Балканських війн. Після початку Першої Світової 28 липня 1914 року «Гебен» і «Бреслау» обстріляли французький порт у Північній Африці. Після цього, уникнувши погоні британської ескадри, вони прибули до Стамбула. Обидва кораблі було передано Османській імперії 16 серпня 1914. «Гебен» став флагманом османського флоту під ім'ям «Yavuz Sultan Selim» («Султан Селім Грізний»), зазвичай скорочено «Yavuz». Здійснений «Гебеном» обстріл Севастополя втягнув Османську імперію у війну на боці Німеччини.
Корабель діяв насамперед проти Чорноморського флоту Російської імперії, зокрема взяв участь у кількох битвах з російськими броненосцями, а пізніше дредноутом «Імператриця Катерина Велика». Оскільки нові російські дредноути були значно сильніші за німецькмй лінійний крейсер, «Гебен» вже не міг завадити встановленню пануванню російського флоту у Чорному морі. У січні 1918 «Гебен» здійснив вилазку у Егейське море, під час якої потопив два британських монітори, але сам був серйозно пошкоджений вибухом міни.
В 1936 корабель було офіційно перейменовано у «Явуз». Він доставив тіло Мустафи Кемаля з Стамбулу в Ізміт в 1936 році. Корабель залишався флагманом ВМС Туреччини до 1950 року. Лінійний крейсер було розібрано на метал 1973 року після того як Федеративна Республіка Німеччина відмовилась від пропозиції викупити корабель для створення музею. «Гебен» став останнім уцілілим кораблем Імперських військово-морських сил Німеччини.[1]
↑ The Indefatigable-class ships displaced 22 100 t (21 800 long ton; 24 400 short ton) at full load, compared to 25 400 t (25 000 long ton; 28 000 short ton) for the Moltke-class. The Indefatigable-class ships had an armored belt between 4—6 in (100—150 мm), while Moltke 's belt was 11—3 in (279—76 мm) thick. See: Gardiner & Gray, с. 26, 152.