Акація

Акація
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Розиди (Rosids)
Порядок:	Бобовоцвіті (Fabales)
Родина:	Бобові (Fabaceae)
Клада:	Mimosoideae
Триба:	Acacieae
Рід:	Acacia; Mill., 1754
Типовий вид
	Acacia penninervis; Sieber ex DC., 1825
Види
	Близько 1,400; див. Список видів роду акація
Вікісховище: Acacia

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Акація.

Не плутати зі Робінією звичайною — забороненою для створення та відновлення лісів та полезахисних смугах в України.

Ака́ція (Acacia) — рід рослин із родини бобових. Містить понад 1000 видів, що зростають на Мадагаскарі й прилеглих островах, в Австралазії, островах Південно-Східної Азії.

Акацією в Україні часто помилково вважається Робінія звичайна, яка, згідно з переліком Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, визначена інвазійним видом, забороненим у відтворенні лісів.^[2]

Класифікація

Рід Acacia 2017 року був розділений на Vachellia та Acacia. До першого увійшли 163 видів, поширених на різних континентах, тоді як в Acacia лишилися рослини, що ростуть переважно в Австралії^[3].

Загальні ознаки

Дерева або чагарники, рідко з колючками на стовбурах. Листя подвійно розсічене, складається з численних дрібних листочків або листоподібних утворень. Квіти дрібні, численні, в головчастих суцвіттях або циліндричних китицях, прямостійні або пониклі, жовті або біло-жовті.

Формула квітки: $\ast K_{(4)}\;C_{4}\;A_{\infty }\;G_{\underline {1}}$ ^[4]

Поширення

Існує близько 1400 видів, що виростають в тропіках і субтропіках, головним чином в Австралії та Африці, менше в Азії та Америці. Особливо характерні акації для флори Австралії (близько половини всіх видів), де вони ростуть в саванах і колючих чагарниках (скреб).

Умови зростання

У сприятливих ґрунтово-кліматичних умовах вони представлені великими деревами, які в міру просування до пустель змінюються невеликими деревами з розгалуженим стовбуром і рідкою кроною, а ближче до пустель — колючими чагарниками. Чимало низькорослих багатостовбурних видів акації мають парасолькоподібну крону, що підвищує їх стійкість до вітрів. Розкидані поодиноко над високою травою, вони створюють своєрідний ландшафт савани Африки, а їхнє листя є основою раціону жираф. У багатьох американських видів прилистки перетворилися у великі колючки, в яких поселяються мурахи, які харчуються нектаром, що міститься в нектарниках на листових черешках, і виділеннями на листках. Можливо, мурахи оберігають дерева акації від комах-шкідників. Ростуть акації швидко.

У перший рік життя досягають висоти 0,75—1,5 метра, закінчують ріст до 25—30 років, коли з'являються перші ознаки старіння (Крона рідшає, розтріскується кора і з'являється дуплистість). Цвітуть і плодоносять з 2-го (рідше за 1-го) року життя. З 2—3-го року утворюють поросль від кореневої шийки й кореневі пагони.

Застосування

Смола деяких видів застосовується як харчова добавка. Жовта чи червона смола інших видів у свіжому вигляді їстівна. Кора акації містить дубильні речовини. Деревина йде на виготовлення ручок для інструментів, човнів, стовпів та водопровідних труб. Листки та боби деяких видів в Західній Африці використовуються як лікарський засіб.