1917 — навчався в Лубенському духовному училищі ("бурсі"), яке згодом було перетворено на трудову школу. 1927 — закінчив Лубенський педтехнікум, працював учителем фізики й математики в шахтарському селищі Сьома Рота на Донбасі. 1928 — переїжджає на Північний Кавказ до Краснодару, де вступає до місцевого педінституту на філологічний факультет[8].
Творчість
Його літературна спадщина, крім рукописів, які з великим трудом вдалося зберегти й перемістити в УВАН у Нью-Йорку, це понад 20 книг поезій, романів, повістей, есеїв, перекладів, літературної критики. У місті Рівному у видавництві «Діва» 1998 року з'явилась книга «Портрет», автором якої є письменник Микола Вірний-Француженко. Це велика, солідна праця, у якій подано біографію Василя Барки, перелік його творів та їх оцінку літературознавцями.
Тематика релігійності та Голодомору
Творчості Василя Барки притаманна глибока християнська релігійність, часті посилання на Біблію, над виданням якої він багато працював. Йому завдячуємо мовній редакції, літературному опрацюванню «Об'явлення» («Апокаліпсис») на підставі давньо-грецьких джерел. Це найповніше ілюстроване видання, що з'явилось у 1963 році в Римі. У поезії Василя Барки часто знаходимо біблійні мотиви, які у високомистецькій формі віддзеркалюють події з історії українського народу, зокрема його трагедію під час Великого голоду. Ось лише два рядки:
Моляться соняшники:Грім на хмарі Біблію читає… тополя пошепки: страшний який твій плач, Ісає!
Моляться соняшники. Голод; мати немовля вбиває… тополя закричала: он який мій рай, Ісає!
Український інститут національної пам'яті в рамках відзначення 83-х роковин Голодомору в Україні у листопаді 2016 року вніс його ім'я до проєкту «Незламні», як відзначення на державному рівні 15 видатних людей, що пройшли через страшні 1932—1933 роки та змогли реалізувати себе[9].
Автор книги «Портрет» стверджує, що «в Україні видають повільною чергою твори одного із найбільших українських поетів модерністів XX століття — Василя Барки».
Поезія Василя Барки — це віддзеркалення його глибокої християнської релігійності та етики, це мова його серця. Тому й основні прикмети його характеру — це незвичайна доброта і скромність, гуманність і побожність, толерантність і пошанування думки іншої людини, беззастережне визнання вчення Біблії.
Поезія Василя Барки, з погляду звичайного читача — це мережаний килим, часто із незбагненним візерунком, це гаптовані рушники, ткані різнокольоровими нитками-словами. Озвучення, музичне оформлення, мелодійність і чистота вислову, композиція новотворів, як наслідок творчого процесу, власна інтерпретація мови народу — це складові компоненти поезії Барки. В післямові до збірки поезій «Білий світ» мовиться: «Поезія Барки — це суцільний переклад дійсности на мову серця». І далі: «В поезію Барки треба вчитатися і головне — вчутися, і тоді ми побачимо світ його очима, і станемо від цього напевно душевно багатші, змістовніші, глибші, світліші». Бути в товаристві В. Барки — це була велика приємність. Його всесторонні знання всього, чим багате людство, не мали меж. А тому кожна розмова з ним ушляхетнювала людину.
Василь Барка останні три роки хворів, розбитий паралічем, немічний, втративши сили від надмірної праці. Самотній, в старечому домі, серед чужого оточення помер, як нуждар і каліка. Він любив оселю «Верховина», власність Українського братського союзу, де серед гірської природи прожив 32 роки, де написав більшість своїх творів.
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 20 липня 2020. Процитовано 20 листопада 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Вартість у 1970 році — 2 долари США; див.: Свобода [Архівовано 16 березня 2015 у Wayback Machine.]. — Джерзі ситі і Нью-Йорк, 1970. — Ч. 65 (14 квітня). — С. 4.
Письменники української діаспори: Донбаський вимір / [упоряд. В. А. Просалова]. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2010. — 336 с.
Бойчук Б. Василь Барка // Спомини в біографії. — К.: Факт, 2003. — С. 83—89.
Микола Вірний При відсвітах безсмертя: Деякі факти з життя і творчості Василя Барки з нагоди 75-ліття // Нові дні. — 1983. — № 10. — С. 5–9; № 11. — С. 5—8.
Драч І. Ф. Барка Василь // Українська літературна енциклопедія: У 5 т. — К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1988. — Т. 1. — С. 131.
Кейс В. Про «Свідка для сонця шестикрилих» (З промови на святкуванні Василя Барки 22-го червня 1996 р.) // Світо-Вид. — 1996. — Ч. 4. — С. 68—72.
Ковалів Ю. Василь Барка // Слово і час. — 1992. — № 2. — С. 11—12. Мариненко Ю. Світ осяяний і свіжий. Роман Василя Барки «Рай» // Дивослово. — 2002. — № 6. — С. 2—5.
Микола Вірний Василь Барка і Жовтий князь. Тридцять років пізніше. Портрет поета. — Рівне: Діва, 1998.
Микола Вірний Василь Барка — поет з відчуттям небесних сил.
Микола Вірний Портрет поета (Про Василя Барку). — Рівне: Діва, 1998 ; — Харків: Майдан, 2011. — 234 с.,
Василь Барка. Автобіографія // Василь Барка. Жовтий князь: Документальний роман, том I і II = Vasyl Barka. The Yellow Prince: A Documentary Novel, Volume I and II. — Харків: Видавництво «Майдан»; Нью —Йорк: Видання Українська Вільна Академія Наук у США, 2008. — 772 с. — ISBN 978-966-372-240-5.
Список творів Василя Барки // Василь Барка. Жовтий князь: Документальний роман, том I і II = Vasyl Barka. The Yellow Prince: A Documentary Novel, Volume I and II. — Харків: Майдан; Нью —Йорк: Видання Українська Вільна Академія Наук у США, 2008. — 772 с. — ISBN 978-966-372-240-5.