Як гравець виступав за різні аматорські клуби, потім перейшов на тренерську роботу. Спочатку працював із молодіжними командами, потім у 1964 році був запрошений у празьку «Спарту». За 5 років роботи в клубі він виграв два чемпіонати Чехословаччини в 1965 і 1967 роках.
Після цього успіху він залишив Чехословаччину і переїхав до Нідерландів. Там очолив гаазький«АДО Ден Гаг». Найвищим його досягненням стала бронза у сезоні 1970/71 та вихід у фінал Кубка у сезоні 1971/72.
1982 року знову очолив «Спарту». З нею він переміг у чемпіонаті у 1984 році.
Після цього Єжек кілька років керував «Цюрихом»[5], а 1986 року знову повернувся до Чехії і до 1988 року керував празькою «Спартою», вигравши з нею два чемпіонати.
У 1988—1990 роках Єжек був помічником Йозефа Венглоша, тодішнього тренера збірної Чехословаччини. Дует вийшов на чемпіонат світу в Італії, де Чехословаччина вибула у чвертьфіналі після поразки з рахунком 0:1 від майбутнього чемпіона, Західної Німеччини.
У 1990 році Єжек знову став тренером «Спарти», вигравши шостий титул чемпіона з цією командою у 1991 році.
1993 року Єжек вдруге очолив збірну Чехословаччини і керував нею в 6 відбіркових матчах до чемпіонату світу в США, але не зміг потрапити у фінальну стадію турніру, після чого збірна припинила існування, таким чином Єжек став останнім тренером в історії чехословацької збірної.
Єжек помер у Празі у 1995 році у віці 71 року. Ім'я Єжека також носить футбольний турнір — Меморіал Вацлава Єжека — організований з 1994 року для молодіжних збірних[6].
Досягнення
Чемпіон Чехословаччини(6): 1964/65, 1966/67, 1983/84, 1986/87, 1987/88, 1990/91