Восток-1 (рос.Восток, укр.Схід), інші назви «Восток», «Восток-3КА № 3» — космічний корабель серії «Восток», перший космічний апарат, що вивів людину на навколоземну орбіту.
Апарат складався з агрегатного відсіку у формі з'єднаних широкими основами конуса і зрізаного конуса. До меншої основи зрізаного конуса кріпився спускний апарат. Агрегатний відсік мав довжину 2,25 м, найбільший діаметр 2,43 м і масу 2,27 т.
Спускний апарат у формі кулі діаметром 2,3 м і масою 2,46 т із внутрішнім об'ємом 5,2 м³ був вкритий теплозахистом і мав систему життєзабезпечення. Всередині у кріслі-катапульті розміщувався космонавт, також у кабіні розташовувались телевізійні камери, радіоапаратура і наукові прилади.
Перший політ відбувався в автоматичному режимі, при якому космонавт був лише пасажиром, однак у будь-який момент він міг увімкнути ручне управління. Радянські психологи не знали, як буде поводитись людина при тривалій дії невагомості, тому дотримувались думки, що космонавт може втратити над собою контроль і неодмінно захоче вести корабель вручну, тому цифровий код, що дозволяв відключити автоматику, лежав у спеціальному конверті. Вважалося, що коректно прочитати та ввести цей код космонавт зможе, лише будучи «в собі». Однак перед польотом космонавту все одно сказали цей код.
Розрахункові параметри орбіти мали бути: максимальна висота — 230 кілометрів, мінімальна — 180 кілометрів. Реальні параметри були: 327 кілометрів в апогеї та 181 кілометр — в перигеї. Сталося це тому, що в програму виведення другого ступеня був введено неточне польотне завдання.
Після одного оберту космічний корабель увімкнув гальмівний двигун, агрегатний відсік не відокремився від спускного апарату і залишався прикріпленим за допомогою чотирьох сталевих смуг, що спричинило неочікуване обертання апарата при проходженні крізь атмосферу. Після прогорання сталевих смуг спускний апарат відокремився від агрегатного відсіку, стабілізувався та успішно приземлився о 7:55 UTC на північний захід від села Сміловка. Під час зниження спускного апарата було катапультовано космонавта, після чого він самостійно приземлився.
Приземлився перший космонавт планети у незапланованому місці, переліт склав близько 600 кілометрів. Сідав Гагарін не на одному парашуті, як було передбачено, а на двох: запасний самовільно випав із ранця і потім розкрився під час спуску. До речі, сама посадка могла статися не на суходіл, а в річку Волга: лише скидання «недоторканного запасу» масою 30 кілограмів допомогло Гагаріну вийти на потрібну траєкторію.
СРСР до 1971 року не повідомляв про приземлення космонавта окремо на парашуті, оскільки в такому випадку політ не міг вважатись космічним за правилами Міжнародної авіаційної федерації.
Запуск «Востока-1» 12 квітня 1961 року підтвердив високий технічний і науковий рівень СРСР і прискорив розвиток космічної програми у США. Політ підтвердив можливість нормального перебування людини в космічному просторі. Юрій Олексійович Гагарін став одним із найвідоміших людей планети.