Георг Кантор

Георг Кантор
Георг Кантор
нім. George Cantor
Ім'я при народженні	нім. George Ferdinand Ludwig Philipp Cantor
Народився	19 лютого (3 березня) 1845; Санкт-Петербург, Росія
Помер	6 січня 1918 (72 роки); Галле, Німеччина; ·інфаркт міокарда
Місце проживання	Росія (1845–1856),; Німеччина (1856–1918)
Країна	Німецький Райх; Німецька імперія
Діяльність	математик, філософ, викладач університету
Alma mater	ETH Цюрих, Берлінський університет
Галузь	теорія множин, математика, логіка, математична логіка, кардинальне число, порядкове число, філософія математики і theology and philosophyd
Заклад	Університет Мартіна Лютера
Науковий ступінь	доктор філософії (1867) і доктор габілітований (2008)
Науковий керівник	Карл Веєрштрас, Ернст Едуард Куммер
Вчителі	Карл Веєрштрасс
Аспіранти, докторанти	Alfred Barneckd
Членство	Леопольдина; Геттінгенська академія наук; Королівське товариство Единбурга; Лондонське математичне товариство; Q106178641?
Відомий завдяки:	теорія множин;
Брати, сестри	Constantin Cantord; Sophie Nobilingd
У шлюбі з	Vally Cantord
Нагороди	Медаль Сильвестра (1904)
	Висловлювання у Вікіцитатах Георг Кантор у Вікісховищі

Ге́орг Фердина́нд Лю́двіг Філіпп Ка́нтор (нім. Georg Cantor; 19 лютого (3 березня) 1845(18450303), Санкт-Петербург — 6 січня 1918, Галле (Заале)) — німецький математик.

Діяльність

Вчився в Дармштадті, Федеральній вищій технічній школі в Цюриху, університеті в Геттінгені і захистив дисертацію в університеті Берліна. Його вчителями були Карл Веєрштрас, Ернст Едуард Куммер і Леопольд Кронекер. Став членом Геттінгенської академії наук.

У 1879—1913 роках займав кафедру математики в університеті в Галле. У 1890 році брав участь у заснуванні Німецького математичного товариства(інші мови) (нім. Deutschen Mathematiker-Vereinigung, DMV) і у 1891-му став його першим президентом. Кантор вважається основоположником теорії множин і зробив великий внесок у сучасну математику. Йому належить така характеристика поняття «множина»: це об'єднання певних, різних об'єктів, званих елементами множини, в єдине ціле.

Протягом довгого часу Кантор намагався спростувати континуум-гіпотезу. Попри значні зусилля, це йому не вдавалося (пізніше було встановлено, що в рамках прийнятої системи аксіом це зробити неможливо). Цей факт, а також вороже ставлення до його ідей з боку інших математиків призвели до того, що з 1884 року у Кантора почалися періоди глибокої депресії. Через декілька років Кантор перестав займатися математикою. Помер він у психіатричній клініці в Галле.

Об'єкти, названі на честь Кантора

Канторова множина — континуальна множина нульової міри на відрізку;
Функція Кантора (Канторові сходи);
Нумеруюча функція Кантора — відображення декартового ступеня множини натуральних чисел в само себе;
Теорема Кантора про те, що потужність множини всіх підмножин даної множини строго більша потужності самої множини;
Теорема Кантора — Бернштейна про рівнопотужність множини A і B за умови рівнопотужності A підмножині B і рівнопотужності B підмножині A;
Теорема Кантора — Гейне про рівномірну неперервність неперервної функції на компакті;
Теорема Кантора — Бендиксона
Медаль Кантора — математична нагорода, що вручається Німецьким математичним товариством;

а також інші математичні об'єкти.

Твори

Gesammelte Abhandlungen und philosophischen Inhalts / Hrsg. von E. Zermelo. B., 1932
Труды по теории множеств. М., 1985.

Див. також

16246 Кантор — астероїд, названий на честь вченого.

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е Czech National Authority Database
d:Track:Q13550863
↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
d:Track:Q829984
↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
d:Track:Q829984
↑ ^а ^б Архів історії математики Мактьютор — 1994.
d:Track:Q547473

Джерела

Пуркет В., Ильгаудс Х. И. Георг Кантор. — Харьков. 1991. (рос.)
Флоренский П. А. О символах бесконечности (Очерк идей Г. Кантора) // Сочинения в 4 т. — М., 1994—1999. — т. 1. — С. 79—128. (рос.)
Катасонов В. Н. Боровшийся с бесконечным: Философско-религиозные аспекты генезиса теории множеств Г. Кантора. — М., 1999. (рос.)