Після того, як вона працювала в «Планованому батьківстві», Іскандер розпочала роботу у 2012 році на посаді головного операційного директора Harambee Youth Employment Accelerator у Південній Африці, а з 2013 року стала її виконавчим директором (генеральним директором). Організація Harambee зосереджена на налагодженні контактів між роботодавцями та людьми, які вперше йдуть на роботу, щоб зменшити безробіття та плинність кадрів серед молоді. Іскандер хоче, щоб роботодавці розглядали найм та утримання працівників, які вперше працювали, не як благодійну діяльність, а як талант.[8] Напрацювавши велику базу працівників, у якій можна легко здійснювати пошук, і довівши, що молодь може бути успішно працевлаштована за допомогою цього методу, Harambee вдалося масштабувати їхні зусилля та ефективність.[9] За час перебування Іскандер на посаді генерального директора, Harambee стала однією з провідних некомерційних організацій Південної Африки, що робить значний внесок у працевлаштування молоді Південної Африки, надавши 100 000 молодим працівникам можливості роботи у партнерстві з 500 підприємствами станом на червень 2019 року.[10]
Публікації
«Іскандер» опублікувала дві статті в юридичних журналах Єльського університету «Чому правова освіта не підходить жінкам» та «Методологія має значення». Вона також опублікувала статті на Африканському порталі[11] та Daily Maverick[en].[12]
Відзнаки
Іскандер стала лауреаткою кількох помітних нагород та стипендій:
У 2002 році її нагородили стипендією Пола і Дейзі Сорос для нових американців,[14] яка призначається іммігрантам або дітям іммігрантів, «які готові внести значний внесок у суспільство, культуру чи наукову сферу США».[6]
↑ абвMaryana F. Iskander, 2001. Paul & Daisy Soros Fellowships for New Americans. P'unk Ave. Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 25 лютого 2020.
↑Maryana Iskander. University of Arkansas Clinton School of Public Service Speaker Series. Clinton School. Архів оригіналу за 26 лютого 2020. Процитовано 26 лютого 2020.
↑Maryana Iskander. AGLN. The Aspen Institute. Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 25 лютого 2020.
↑Skoll Awardees. Skoll Foundation. Skoll Foundation. Архів оригіналу за 13 березня 2020. Процитовано 18 березня 2020.