Монастир Піива (серб . Манастир Пивски / Manastir Pivski, також відомий як церква Св. Богородиці або церква Успіння Пресвятої Богородиці) розташований у місті Пива, Чорногорія, біля витоків річки Пиви на півночі Чорногорії. Побудований між 1573 і 1586 роками, він був відновлений в іншому місці в 1982 році. Це найбільша сербська православна церква, побудована під час османської окупації в 16-17 століттях. Скарби монастиря, відомі своїми фресками, включають також ритуальні предмети, рідкісні богослужбові книги, предмети мистецтва, предмети з дорогоцінних металів та псалом із друкарні Черноєвічі (1493–96), яка була першою на Балканах. Вони виставлені в музеї монастиря.
Монастир Пива входить до складу єпархії Будимля-Нікшич. У 1982 році водосховище мало затопити монастир. Камінь за каменем його перенесли до села Горансько біля озера Мратине[7][8][9].
Географія
Розташування щодо річки Пиви, дороги E-762 та сіл Горансько та Плужине
Монастир Пива розташований у селі Пива, на південь від Горансько на пивночі Чорногорії. До нього можна дійти вздовж дороги E-762, по дорозі до Србіньє, приблизно 55 км від Нікшича та 7 км на південь від Плужине.[10]
Спочатку монастир знаходився біля витоків річки Пиви, приблизно в 3 км і на 100 метрів нижче місця з'єднання пропонованої греблі Мратиньє, гідроелектростанції. Монастир був перенесений на теперішнє місце, що включало вилучення та заміну понад 1000 фрагментів фрески площею 1260 кв м[11][12][13].
Пива унікальний тим, що він був побудований з дозволу османських правителів протягом трохи більше десяти років, з 1573 по 1586 рік. Її засновником, сербським митрополитом Герцеговини, згодом сербським патріархом Саватіє Соколовичем, що був родичсем з великим візиром Мехмед-пашою Соколовичем (також відомий як Соколу Мехмед-паша), якого хлопчиком викрали з дому в Сербії. Він згодом став одним із найвідоміших державних діячів трьох султанів — Сулеймана Пишного, Селіма I та Мурада III. Як наслідок, церква в монастирі Пива містить фреску із зображенням Саватіє та Соколлу Мехмеда-паші, рідкість для християнської церкви, прикрашена портретом наверненого.
Архітектура
Пива — це невелика кам'яна споруда.[14][15] Його конструкція включає три нефи з вищим середнім нефом. Купола немає. Монастир містить архіви, бібліотеку та скарбницю з 183 книгами та майже 280 іншими предметами, включаючи ритуальні предмети, рідкісні богослужбові книги, твори мистецтва та предмети з дорогоцінних металів.[16][17] Також є псалом із друкарні Crnojevići (1493—1496), яка була першою друкарнею на Балканах,[18] датований 1494 роком і був випадково виявлений серед інших паперів у бібліотеці монастиря.[19]
Значна частина церкви була прикрашена грецькими живописцями між 1604 і 1606 роками і містить багато фресок.[20] Однак верхню частину ганку намалював місцевий священик Страгіня з Будимля; включаючи Акафіст Богородиці. Інші частини церкви, датовані 1626 роком,[21] були написані Козьмою, який також намалював багато ікон на іконостасі. Ікони Святого Георгія та Успіння Богородиці датовані приблизно 1638—1639 роками.[22] Художник Зограф Лонгін намалював престольні ікони Божої Матері, Христа та Успіння Богородиці.[12] Монастирі Пива, Морача та Мілешева були описані як «захоплюючі дух середньовічні шедеври, що зберігають старовинні писання та твори мистецтва».[23]
Збереження
Церква забезпечена водовідведеннями, щоб запобігти просочуванню води всередині церкви, щоб фрески були захищені від впливу вологи. У 2008 році посольство США в Підгориці надало 22 200 доларів на реконструкцію дренажної системи.[11]
↑Младен Лесковац; Александар Форишковић; Чедомир Попов (2004). Српски биографски речник. Т. 2. Будућност. с. 570. Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 3 лютого 2021.
↑Yugoslav review. Jugoslovenska Revija. 1 січня 1986. с. 29. Процитовано 19 липня 2011.