Операція «Океанський щит»

Дата:	17 серпня 2009 — 24 листопада 2016
Місце:	Індійський океан, Аденська затока, Аравійське море, Червоне море
Результат:	Кількість піратських нападів різко скоротилася.

Операція «Океанський щит»
	Частинаборотьби з сомалійськими піратами; Операція «Нескорена свобода» — Африканський ріг
Дата:	17 серпня 2009 — 24 листопада 2016
Місце:	Індійський океан, Аденська затока, Аравійське море, Червоне море
Результат:	Кількість піратських нападів різко скоротилася.
Сторони
НАТО США; Велика Британія; Данія; Нідерланди; Іспанія; Греція; Німеччина; Бельгія; Канада; Італія; Португалія; Туреччина; Інші країни: Сомалі; Сейшельські Острови; Саудівська Аравія; Оман; Пакистан; Індія; Австралія; Сінгапур; Північна Корея; Південна Корея; Індонезія; КНР; Росія; Україна;	Сомалійські пірати

Операція «Океанський Щит» (англ. «Ocean Shield») — операція НАТО, направлена на боротьбу з сомалійськими піратами в Аденській затоці та вздовж берегів Африканського рогу. Розпочалася 17 серпня 2009 року на основі результатів двох попередніх операцій в цьому регіоні — Операція «Союзницький постачальник» та Операція «Союзницький захисник».

Основні цілі та задачі операції

Операція «Океанський щит»англ. Operation Ocean Shield спирається на результати двох попередніх операцій НАТО з боротьби з піратством і як і раніше направлена в першу чергу на ведення активних дій проти піратів на морі. Кораблі НАТО придушують збройний грабіж та захоплення інших кораблів, виконуючи вказівки по відомостям з вертольотів НАТО, котрі відстежують, ідентифікують судна в морському районі. Новим явищем в операції є те, що у відповідь на черговий запит ООН, НАТО також погодилась супроводжувати в гавань Могадишо судна постачання AMISOM.^[1] Окрім того, ця операція запропонувала новий підхід НАТО в боротьбі з піратством — організація допомагає та сприяє країнам даного регіону розвивати власний потенціал та сили для боротьби з піратством, а також організує навчальні курси для підготовки місцевого населення до боротьби з піратством в тісній взаємодії з НАТО.Таким чином, завдяки двом проведеним та третій діючій операції визначились основні функції та склалась визначена роль НАТО у боротьбі з піратством. Першочерговою функцією НАТО є супроводження кораблів, стримання атак та нападів, а також розширення співробітництва з іншими міжнародними організаціями і країнами в боротьбі з піратством біля берегів Сомалі для об'єднання зусиль та більш ефективної спільної роботи з динамікою піратської діяльності.

Склад ВМС для операції

Протягом операції групування ВМС НАТО СНМГ-1 и СНМГ-2 неодноразово змінювали одна одну в залежності від оперативних потреб Північноатлантичного союзу та викликів на морі. Склад кораблів і груп також неодноразово змінювався.

Розпочала проведення операції група СНМГ-2 під командуванням коммодора Стіва Чака (Велика Британія):

«Наварінон» (фрегат F461 ВМС Греції)
«Лібеччіо» (фрегат ВМС Італії)
«Гедіз» (фрегат F495 ВМС Туреччини)
«Корнуелл» (фрегат ВМС Великої Британії)
«Дональд Кук» (есмінець ВМС США)

З листопада 2009 по березень 2010 операція перейшла до рук СНМГ-1 під командуванням адмірала Жозе Перейра де Кунья(Португалія), а після 25 січня 2010 — коммодора Крістіана Рюне(Данія):

«Буні» (ВМС США)
«Алваріш Кабрал» (ВМС Португалії)
«Четем» (ВМС Великої Британії)
«Абсалон» (флагман, ВМС Данії)
«Фредеріктон» (ВМС Канади)

З березня по серпень 2010 року операцію знову виконувала СНМГ-2 з початку знову під командуванням коммодора Стіва Чіка і складом кораблів:

«Четем» (ВМС Великої Британії)
«Лімнос» (ВМС Греції), з 30 травня в національному підпорядкуванні
«Сірокко» (ВМС Італії), з 5 червня в національному підпорядкуванні
«Геліболу» (ВМС Туреччини)
«Коул» (ВМС США)

а потім під командуванням коммодора Міхіеля Хіманса (Королівські ВМС Нідерландів)и кораблями:

«Де Зевен провинсьєн» (флагман, ВМС Нідерландів)
«Геліболу» (ВМС Туреччини)
«Коул» (ВМС США)

З серпня по грудень 2010 проведення операції здійснювалаСНМГ-1під командуванням коммодора Крістіана Рюне:

«Есберн Снаре» (флагман, ВМС Данії),
«Монтроуз» і FTVR (Великої Британія),
«Кауфман» і «Лабун» (ВМС США),
«Берсалієре» (ВМС Італії),
«Зєєлєф» (ВМС Нідерландів).

На теперішній час операція «Океанський щит» знову проводиться Другою постійною військово-морською групою НАТО СНМГ-2на чолі з коммодором Міхіелем Хімансом. Склад військових кораблів на даний момент представлений в такому вигляді^[2].:

«Лабун» (ВМС США)
«Де Рюйтер» (флагман, Королівські ВМС Нідерландів)
«Есберн Снаре» (ВМС Данії)
«Газянтеп» (ВМС Туреччини)

В лютому 2013 року Україна долучилась до проведення операції. В кінці вересня 2013 року з головної бази ВМС України Севастополя вийшов флагман ВМСУ фрегат «Гетьман Сагайдачний». На початку жовтня він приступив до виконання задач.^[3]

Ефективність операції

В лютому 2010 року радою НАТО було прийнято рішення продовжити операцію до 2012 року, адже завдяки діяльності організації кількість піратських атак зменшилась майже на 40 % в порівнянні з 2009 роком.^[4] Зараз операція «Океанський щит» відіграє ключову роль в намаганнях міжнародного суспільства протидіяти піратству в Аденській затоці і берегів Сомалі.^[5] 19 березня 2012 року країни-учасники НАТО домовились продовжити цю морську операцію ще на два роки.^[6] Таке рішення організації наглядно демонструє прихильність своїм зусиллям спрямованим на захист судноплавства та рішучість дій у протидії загрозі піратству в Аденській затоці.