Народився 1990 року. Дідусь — авіатор, ветеран війни в Афганістані; дядько — борттехнік; батько — інженер авіаційного обладнання. Дитинство Євгена пройшло на аеродромах і в гарнізонах.[1]
Після закінчення, з відзнакою, авіаційного вишу розпочав службу в 11-ій окремій бригаді армійської авіації, в/ч А1604, авіабаза Чорнобаївка, Херсонська область. Вже за три місяці служби став командиром вертольоту Мі-8. За рік в складі українського миротворчого контингенту полетів у Конго, де виконував завдання в умовах високих температур, розрідженого повітря, небезпечних гір. Повернувся у травні 2014 року.
Призначений на посаду заступника командира вертолітної ескадрильї з МПЗ[2].
На червень 2023 року — заступник командика вертольотної ескадрилії Повітряних сил ЗСУ.[1] Виконав більше 100 бойових вильотів з метою ураження живої сили та техніки противника, пунктів управління, логістичних центрів. Завдяки мужнім діям Євгена Соловйова у складі екіпажу літаків СУ-24М було знищено значну кількість живої сили й техніки противника[3].
звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (14 жовтня 2022) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України[4];
орден Богдана Хмельницького II ступеня (24 квітня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[5];