Строгановська школа іконопису (Строгановська школа живопису, «строгановські малюнки»; рос.Строгановская школа иконописи, «строгановские письма») — давньоруська школа іконопису, що була заснована наприкінці XVI століття родиною Строганових.
Школа іконопису була започаткована родом Строганових, заможними купцями соляної промисловості за часів Московського царства[1]. Строгановский напрямок в іконопису сформований в кращих традиціях живописних шкіл Москви й Новгорода. Найбільший розвиток припадає на 80—90-ті роки XVI століття і 20-ті роки XVII століття. У середині XVII століття іконна справа Строганових припиняється.
Строганови запрошували найкращих майстрів іконопису Москви. У школі було запроваджено поділ праці між іконописцями вузької спеціалізації: «личник», «доличник», майстер «палатного малюнку» тощо. Уперше в історії давньоруського живопису художники передавали красу й поетичність пейзажу на тлі багатьох ікон. Іконописці зображували пейзажні краєвиди лісових галявин і пагорбів з деревами, травами, квітами, тваринами й птахами.
Для Строгановської школи в смутні часи була характерна відсутність яскравих і світлих кольорів, в іконах переважали похмурі відтінки й зображення Святих, таких як Сергій Радонезький, Борис і Гліб тощо. Розвиток міжнародних зв'язків Московського царства сприяв розширенню тематики іконопису, поступово втрачаючи попередні канони й набуваючи більш світського характеру.
Для строгановського напряму іконопису характерні невеликі за форматом ікони з ретельно виписаними деталями, стилізованими формами й вишуканим колоритом з активним застосуванням золота. Деяких своїх іконописців Строганови відправляли на навчання за кордон, про що свідчать більш світське об’ємне трактування форми й деякі деталі одягу, архітектури, що явно видає знайомство з іншим художнім досвідом. Ці ікони були свого часу найбільш шановані серед перших російських колекціонерів іконопису XIX ст. Традиції строгановського живопису лягли в основу унікальних іконописних промислів у селах центральної Росії в більш пізній час: Палех, Мстьора й Холуй.
Гурій Нікітін — відомий художник другої половини XVII ст., народився в Костромі, очолював іконописну артіль в Ярославлі. Розписав Церкву Іллі Пророка в Ярославлі (1680).
История русского искусства: в 3 т.: Т. 1: Искусство X — первой половины XIX века. — 3-е изд., испр. и доп. — М.: Изобраз. искусство, 1991. — 508 с ISBN 5-85200-124-4
Бусева-Давыдова И. Л. Русское церковное искусство. Х—ХХ вв.: II. Русская церковная живопись. Х—ХХ вв. // Православная энциклопедия / Под ред. Патриарха Московского и всея Руси Алексия II. — М..: Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2000. — Т. 0 (специальный). — С. 537—558. — 656 с. — 40 000 экз. — ISBN 5-89572-005-6.
Власов В. Г.. Строгановская (Строгоновская) школа живописи и ремесел // Власов В. Г. Новый энциклопедический словарь изобразительного искусства. В 10 т. — СПб.: Азбука-Классика. — Т. IX, 2008. — С. 308-310
Дмитриев Ю. Н. Строгановская школа живописи. В кн.: История русского искусства. Т. 3. М., 1955.