Робота над фільмом почалася в 1959 році, він вийшов на екрани в 1965 році під назвою «Мені двадцять років» і став одним із символів епохи «хрущовської відлиги».
Прем'єра початкового (авторського) варіанта фільму відбулася лише 29 січня 1988 року в Будинку кіно[2]. Єдина акторська робота в кіно Валентина Попова, який виконав одну з головних ролей.
Фільм починається символічною сцени: по вулиці йдуть три червоногвардійці часів жовтневої «революції». Час дії непомітно змінюється і замість червоногвардійців на екрані постають сучасники — молоді люди, а згодом — звільнений у запас солдат, головний герой Сергій Журавльов. Його батько загинув на війні і він живе з матір'ю і сестрою в комунальній квартирі в районі Застави Ілліча. Фільм розповідає про життя Сергія і його друзів Миколи Фокіна і Слави Костикова.