1980 року вступив до Московської духовної семінарії. 1983 року вступив на заочний сектор Московської духовної академії, яку закінчив 1992 року, написавши кандидатську дисертацію з історії російської Церкви: «Опис фонду дисертацій Київської духовної академії за матеріалами рукописів, що зберігаються в Центральній науковій бібліотеці ім. Вернадського в Києві».
У 1989 році митрополитом Київським і Галицьким Філаретом був рукоположений в ієромонаха.
Священиче служіння проходив у Мукачево-Ужгородській єпархії, був настоятелем Вознесенського Собору в місті Хуст.
1990 року владикою Саввою був призначений настоятелем Полтавського кафедрального Собору і його особистим секретарем. Після смерті архієпископа Савви в 1992 році узяв відпускну грамоту і був прийнятий у клір Київської єпархії митрополитом Київським Володимиром, де ніс послух референта Його Блаженства і голови Видавничого відділу Української Православної Церкви.
З 1996 року служив у Латвійській православній церкві, несучи послух секретаря Синоду, проректора Ризької духовної семінарії, настоятеля Ризького Троїце-Задвінського храму і благочинного Лієпайського і Вентспілського округів.
7 березня 2000 року отримав указ, у зв'язку із закінченням терміну перебування на території Латвійської Республіки, про почислении за штат з правом переходу в будь-яку єпархію Православної церкви.
З січня 2003 року консультував будівництво храму святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії в м. Полтава, знаходячись за штатом.
У березні 2004 року за поданим проханням митрополиту Мефодію, Предстоятелеві УАПЦ був призначений на посаду Керівника справами Патріархії.
Єпископське служіння
13 грудня 2004 року в день святого апостола Андрія Первозванного за божественною Літургією в Свято-Андріївському соборі м. Києва був хіротонізований в сан єпископа на Полтавську кафедру.
27 липня 2013 року призначений єпископом Васильківським, вікарієм Київської єпархії. Постійним місцем служіння був Свято-Феодосіївський монастир у Києві.
24 травня 2021 року Священним синодом ПЦУ його було обрано єпископом Луганським і Старобільським.[1] 13 червня взяв участь в урочистостях з нагоди звільнення міста Щастя від російських окупантів.[2]