У античних авторів походження Мелеагра описується по різному — Порфирій у викладенні Євсевія Кесарійського називає його братом Птолемея Керавна і таким чином сином діадохаПтолемея Лагіда, а Діодор Сицилійський називає його братом Птолемея Лагіда[1]. Дослідник Кріс Беннетт вважав свідчення Діодора помилковим вказуючи на вік Мелеагра та зазначаючи, що з такою кревністю важко пояснити його залучення до македонських справ. На думку історика, Діодор просто помилився назвавши брата Мелеагра сином, а не онуком Лага. Ім'я матірі Мелеагра з джерел не відомо, але виходячи з того, що його доля була тісно пов'язана з долею Птолемея Керавна, припускається, що у них була спільна матір — Еврідіка. У шлюбі Плолемея Лагіда та Еврідіки народилося ще один син Аргей та дочки Лісандра і Птолемаіда. Пізніше його батько одружився з Беренікою, яка народила йому ще одного сина (теж Птолемея) і двох дочок, Арсіною і Філотеру[2].
Після того як Птолемей Лагід обрав своїм наступником сина Береніки, то Птолемей Керавн разом з матір'ю покинув державу батька, скоріш за все, до них приєднався і Мелеагр. Родичі вирушили до двору діадоха Лісімаха, син якого Агафокл був одружений з сестрою Мелеагра — Лісандрою.
У 281 до н. е. його брат Птолемей Керавн став басилевсом Македонії, однак у 279 році до н. е. він загинув відбиваючи вторгнення галатів. Наступним басилевсом обрали Мелеагра, але вже через два місяці македоняни його скинули, бо він виявився непридатним для влади й обрали басилевсом Антипатра — небожа діадоха Касандра. Кріс Беннет датував правління Мелеагра січнем/лютим—березнем/квітнем 279 року до н. е.[3][2][4]
Подальша доля Мелеагра невідома. Висловлювалося припущення, що про його смерть згадував давньогрецький історик Павсаній. Якийсь неназваний за ім'ям син Еврідіки поширював невдоволення серед жителів Кіпра за що був страчений своїм зведеним братом Птолемеєм II Філадельфом[5]. Кріс Беннетт вважав цю версію сумнівною, відносячи страту цього сина Еврідіки на 282/281 роки до н. е.[2]