Кар'єра його розпочалася у першій половині п'ятидесятих років у футбольній команді Ужгородської електростанції, а у 1954 році він був запрошений до команди майстрів «Спартак» (Ужгород) і виступав у нападі та півзахисті. Перебуваючи на службі в армії два роки провів в команді «ОБО» (Львів) — «ОСК» (Львів), яка у 1957 році з його участю виборола друге призове місце в першості УРСР серед команд своєї зони класу «Б». У 1958 році його запросили до полтавського «Колгоспника» — володаря кубка УРСР з футболу 1956. Повернувшись в Ужгород він довгий час виступав за свою рідну команду, був її капітаном і там завершив свою активну футбольну кар'єру.
Кар'єра тренера та спортивного діяча
На початку семидесятих років його назначили тренером «Говерли» (Ужгород), а наприкінці восьмидесятих — головним тренером ужгородської команди, назва якої тоді вже була «Закарпаття». Немала заслуга його в тому, що цей колектив майстрів у 1972 році здобув у своїй зоні почесне друге місце в першості України серед команд другої ліги. Протягом довгих років він працював в обласному спорткомітеті, керував футбольним рухом в області та передавав свій досвід молодим футболістам.
Крайняниця П. Історія закарпатського футболу. — Ужгород: Госпрозрахунковий редакційно-видавничий відділ управління у справах преси та інформації, 2004. С. 96, 103
Федак В. Закарпаття у спортивному вимірі. — Ужгород: Видавництво «Карпати», 1994. С. 117, 137