12 лютого1866 року на прохання графа Олександра Сіверса (губернатора Харкова) про необхідність будівництва залізниці від Москви до Харкова передано на височайший розгляд імператора Олександра II.
21 жовтня1866 року — у Харкові офіційно було визначене місце для будівництва майбутньої залізниці.
24 серпня1868 року була підписана концесія між російським урядом з одного боку, гофмейстером Абаза і бароном Унгер фон Штернбергом з іншого, щодо будівництва залізничної лінії від Харкова до Кременчука.
18 вересня1868 року — закладено перший камінь у будівлю вокзалу на станції Харків (Харків-Пасажирський).
Перший пасажирський поїзд на
станцію Харків-Пасажирський з Бєлгорода прибув о 11:30 22 травня1869 року[3].
7 листопада1869 року затверджено Статут суспільства Курсько-Харківсько-Азовської залізниці.
23 грудня1869 року відкрито рух на другій лінії Курсько-Харківсько-Азовської залізниці від Харкова до Ростова (завдовжки 538 верст).
20 квітня1896 року вокзал станції Харків-Пасажирський вперше був електрифікований. Електричні ліхтарі «потужністю» 1000—1200 свічок були встановлені всередині вокзалу, на платформі і на шляху від Усівського до Лисогірського мостів.
10 серпня1900 року на Харківському вокзалі вперше відкриті камери схову ручного багажу.
10 червня1901 року відбулося освячення нового вокзалу станції Харків-Пасажирський, який побудований за проєктом архітектора Юлія Цауне.
18 липня1906 року на Харківському вокзалі вперше з'явилися жінки-носії, які справлялися зі своїми обов'язками не гірше за чоловіків.
1 січня1907 року Харківсько-Миколаївська та Курсько-Харківсько-Севастопольська магістралі, відповідно із рішенням Курсько-Харківської-Севастопольської залізниці були об'єднані в одну під назвою «Казенні Південні залізниці», які складали майже половину всієї залізничної мережі на території України. Важливість та завантаженість Харківського залізничного вузла була настільки високою, що у 1910 році була побудована унікальна трирівнева залізнична розв'язка — єдина в Україні. Вона розташована при в'їзді до Харкова з боку Люботина. Саме тут сполучаються всі основні напрямки Харківського залізничного вузла. Перший рівень розташований на землі, другий та третій — на залізничних мостах один над одним, що дозволило збільшити пропускну здатність залізничного вузла. Макет фрагмента цієї розв'язки знаходиться поруч зі станцією у Музеї історії та залізничної техніки Південної залізниці.
1 лютого1912 року на станції Харків-Пасажирський була відкрита телеграфна школа для підготовки залізничних телеграфістів.
1 серпня1912 року на станції введено центральне управління стрілками та сигналами, що забезпечило об'єднання 71 стрілку та 3 пости.
22 вересня1912 року на станції розпочав роботу трансляційний апарат Уітстона.
23 листопада1912 року на вокзалі відкритий критий надземний перехід з розподільним залом над платформами — так званий «конкорс».
Вокзал
Перший камінь під будівлю вокзалу було закладено 18 вересня1868 року.
Перший вокзал на території так званої Архієрейської левади був побудований у 1869 році відомим архітектором Андрієм Тоном. Однак із розвитком залізниць, особливо після відкриття Харківсько-Балашовської залізниці у 1895 році, у 1896—1901 роках вокзал був розширений і модернізований (проєкт архітектора Сергія Загоскіна, завершено архітектором Юлія Цауне разом із Д. Шпілером). Харківський вокзал став одним із найбільших у Російській імперії.
25 жовтня1952 року підписано акт введення в експлуатацію нової будівлі Південного вокзалу станції Харків-Пасажирський. Сучасна, третя за рахунком, будівля вокзалу (пам'ятка архітектури Харкова № 52) в стилі «сталінського ампіру» з елементами класицизму була відкрита для пасажирів 2 листопада1952 року замість зруйнованої під час Другої світової війни. Архітектори — Г. І. Волошинов, Б. С. Мезенцев, О. О. Лимар; інженер С. Філіна. Будівництво здійснювалося трестом «Південтрансбуд» під керівництвом Михайла Бондаренка. Об'єм вокзалу — 80 тис. м³, висота залу — 26 м, висота веж — 42 м, діаметр годинника на Південній вежі — 4,25 м.
Під час будівництва сходів будівлі вокзалу з боку Привокзального майдану було використано технологію, за якою 926 кам'яних плит були відшліфовані зовні, а зворотній бік був залишений горбистим і укладений на сипучу суміш цементу та піску (т. зв. «гарцівка») під ухилом в 1° для стоку дощової води[4].
У 1950 році були зведені навіси над пасажирськими платформами.
7 липня1978 року закладено фундамент нового корпусу залізничного вокзалу, який примикає до основної будівлі вокзалу, 1952 року побудови, з південного боку. Нині в ньому знаходяться квиткові каси та камери схову. У 1978—1982 роках будівля розширена на південь (ліворуч від Привокзального майдану) у сучасному стилі за проєктом інституту «Харківдіпротранс» (архітектори Ю. І. Муригін, Л. В. Гурова, Л. П. Інюшкін, С. А. Кухтін, О. М. Жирнов). До вокзалу був прибудований 16-поверховий готель «Експрес» на 54 номери.
7 липня2001 року будівельники завершили роботи з оновлення платформи № 6 станції Харків-Пасажирський.
У 2003 році проведена капітальна реконструкції вокзалу з нагоди 350-річчя заснування Харкова.
Загальна площа приміщень вокзалу — 32 600 м², платформ та тунелів — 33 100 м².
На початку квітня 2016 року почались роботи з ремонту сходів до центрального входу будівлі вокзалу з боку Привокзального майдану[5], і впродовж квітня відбувались роботи з ремонту фасаду вокзальної будівлі, головних сходів вокзалу, готелю «Експрес» та «Експрес-центру», а також водостоків та залізного парапету касової зали, який виконували фахівці будівельно-монтажних експлуатаційних управлінь Південної залізниці з Харкова (станцій Харків-Пасажирський та Основа), Сум та Куп'янська). Під час ремонту головних сходів вокзалу, який був виконаний вперше від часу спорудження нової будівлі вокзалу, було замінено сипучу суміш цементу та піску, на які були укладені кам'яні плити та відновлено їх проєктний ухил в 1°, що було зроблено після ознайомлення із проєктною документацією. Разом з тим задні стінки плит сходів було закріплено бетонним розчином, а шви між ними герметизували спеціальним клеєм для плитки[4]. Також планувалося, що роботи з оновлення вокзальної будівлі надалі будуть зосереджені навколо ремонту внутрішніх приміщень та створенні комфортних умов для людей з обмеженими можливостями[4].
У 2018 році вокзал станції Харків-Пасажирський увійшов у Топ-10 (3-те місце, після Києва та Львова) найбільш завантажених вокзалів України, який обслужив 5,7 млн пасажирів у далекому сполученні (з них посадка — 2,9 млн пас./висадка — 2,8 млн пас.)[6].
Навесні 2019 року, до 150-річчя Південної залізниці, проводились ремонтні роботи з ремонту фасаду та внутрішніх приміщень будівлі, зокрема, були замінені старі дерев'яні вікна на нові металопластикові, а фахівці з міста Ромни реконструювали троє старовинних дубових вхідних дверей вокзалу станції, кожні з яких важать майже 1,5 т — оновлені декоративні дубові накладки, очищені латунні елементи, пофарбовані і полаковані[7].
У жовтні 2019 року на вокзалі станції Харків-Пасажирський відкритий зал чекання для військовослужбовців[8].
Станом на 2021 рік, за даними «Інвестиційного атласу України», вокзал станції Харків-Пасажирський щорічно обслуговує 5,7 млн пасажирів, загальна його площа становить 2410 м²[9].
У грудні 2022 року депутатка Харківської обласної ради Галина Куц звернулася до керівництва «Укрзалізниці», щодо перейменування «колоніальних топонімів на Укрзалізниці». У зверненні пояснювалося, що наявність колоніальних топонімічних маркерів на мапі Харкова (на кшталт «Південна залізниця», «Південний вокзал») слугує своєрідним запрошенням для російського агресора, який аргументує свою агресію тим, що просто повертає «південні» території й з точки зору географічного розташування незрозуміло, чому Харків вважається Півднем? На депутатське звернення Галини Куц, «Укрзалізниця» повідомила, що «вокзал станції Харків-Пасажирський... не використовує у своїй назві або інших реквізитах слово «Південний» чи будь-яких його варіацій[10].
22 березня 2024 року, в результаті нічних обстрілів російськими окупантами постраждала енергетична інфраструктура Харкова, проте Харківський вокзал було забезпечено резервним живленням за допомогою потужних генераторів. Для пасажирів та мешканців міста на вокзалі зафункціонувала «Фортеця незламності», де можна випити гарячого чаю, зігрітись та зарядити гаджети завдяки Фонду Говарда Баффета (The Howard G. Buffett Foundation) та «Nova Ukraine».
Для найменших гостей на вокзалі Харкова продовжує функціонувати дитяча точка «Спільно» від Укрзалізниці та «UNICEF Ukraine»: у безкоштовній розвивально-розважальній зоні батьки можуть відпочити в теплі та безпеці, а діти — пограти та відволіктися[11].
Інфраструктура
Вокзал станції Харків-Пасажирський — це великий комплекс споруд, які необхідні для обслуговування пасажирів, надання їм послуг та має спеціальний штат працівників і єдиний економіко-господарський механізм організації виробничої діяльності.
Центральний зал вокзалу є своєрідним пам'ятником зодчества зі сферичною стелєю в центрі, прикрашеною чотирма картинами, на яких зображені різні історичні події. Вінчає всю цю пишність розкішна люстра вагою понад п'ять тонн. У головному залі вокзалу встановлений єдиний в Україні кольоровий дисплей з оглядом 360°, а також два електронних довідкових інформатора із сенсорними моніторами.
Вокзальний комплекс включає:
будівлю вокзалу;
готель «Експрес»;
квиткові каси;
котельню, гаражі, багажне відділення;
торговий комплекс «Залізничник» з крамницями, кафе, барами й кіосками;
Загальна площа приміщень вокзалу — 32,6 тис м², платформ і тунелів — 33,1 тис м². Привокзальна площа займає територію у 6,0 тис м². Уся територія вокзалу складає 4,8 га. Висота будівлі вокзалу становить 26 м. Станція складається з 7 пасажирських платформ, які сполучаються двома тунелями та наземним переходом.
21 липня2006 року на вокзалі станції Харків-Пасажирський в урочистій обстановці відкрито другу чергу приміського терміналу (перехід з Привокзального майдану до Північного терміналу).
По обидва боки центрального залу розташовані Північна та Південна вежі висотою 42 м. Годинник на Південній вежі — найбільший в Харкові.
Проїзні документи на пасажирькі поїзди є можливість придбати в касах з південної сторони вокзалу, в Сервіс-Центрі, в касах попереднього продажу (вул. Слов'янська, 6), а також в бюро міжнародних перевезень. Зручно розташовані каси приміського сполучення з північної сторони вокзалу, біля Приміського терміналу Дергачівського напрямку.
На першому поверсі вокзалу цілодобово працює Сервіс-Центр, де пасажири мають можливість придбати проїзні документи, отримати довідку, замовити таксі або носія, зробити ксерокопію документів або скористатися комп'ютерними послугами, замовити номер в готелі «Експрес».
З південної та північної сторони будівлі вокзалу побудовані павільйони з квитковими касами і турнікетами для пропуску пасажирів приміського сполучення.
Привокзальний майдан прикрашений фонтанами та газонами, додатковим освітленням, на майдані укладена мозаїчна плитка тротуарного покриття. Під час зимових свят на майдані встановлюється новорічна ялинка з атракціонами.
На початку лютого 2022 року стало відомо, що «Укрзалізниця» виставить на продаж 16-поверховий готель «Експрес», що розташований поруч з Південним вокзалом. Компанія планувала виручити від продажу 25,5 млн гривень (початкова вартість).
Загальна площа об'єкту —5974 м². Наразі триває підготовка до продажу і сам аукціон ще не оголошений. На сайті Південної залізниці вказано, що категорія готелю — одна зірка, в якому є 91 номер на 161 місце. Постояльцям пропонують номери люкс, напівлюкс, одномісні, двомісні, тримісні та багатомісні. У номерах є ліжка, шафи, тумби, телевізори, кондиціонери, холодильники та телефони. Вартість проживання — від 137 до 798 гривень на добу (станом на лютий 2022 року)[14].
Пасажирське сполучення
Поїзди далекого сполучення:
На станції Харків-Пасажирський зупиняються всі транзитні поїзди, для більшості з яких станція є кінцевою.
донбаський — до Бахмута, Костянтинівки, Лисичанська (через бойові дії з російськими окупантами рух поїздів у цьому напрямку тимчасово припинений).
З 21 квітня2018 року для зручності пасажирів та для задоволення потреб у міжнародних залізничних перевезеннях маршрут руху поїзда № 369/370 Баку — Харків формуванням Азербайджанської залізниці було подовжено до Києва (скасований у березні 2020 року)[15].
З 18 березня2020 року, через розповсюдження захворювань спричиненими COVID-19, припинений рух пасажирських поїздів у міжнародному сполученні (до Москви, Баку, Мінська).
Дільницю Харків — Козача Лопань обслуговують електропоїздиЕР2, ЕР2Р, ЕР2Т, крім цього, до 2014 року на дільниці Харків — Бєлгород курсували електропоїзди ЕР2, ЕД4, ЕД4М моторвагонного депо «Бєлгород». З 13 лютого 2015 року, через припинення російською стороною в односторонньому порядку дії договору про спільну організацію руху поїздів на прикордонних залізничних дільницях з РФ та у зв'язку з низьким пасажиропотоком «Укрзалізницею» було скасовано єдиний залишившився тоді в ходу електропоїзд № 816/815 Харків — Бєлгород[17].
18 лютого2022 року «Укрзалізниця» презентувала створення кластера приміських сполучень із центром у Харкові. У рамках презентації в перший рейс вирушив інклюзивний електропоїзд сполученням Харків — Бахмут — Харків. Створення кластера приміських сполучень на сході України, зокрема запуск оновленого електропоїзда за маршрутом Харків — Бахмут, — це черговий важливий крок до покращення залізничного сполучення в цьому регіоні[20].
В рамках кластера були призначені регіональні електропоїзди за маршрутами:
З 3 лютого2020 року «Укрзалізницею» запроваджена у пілотному режимі нова послуга для пасажирів — доставка ручної поклажі до/з поїзда на станції Харків-Пасажирський. Зокрема, пасажирам пропонується доставка ручної поклажі з вокзалу до вокзалу або адресна — від дверей до дверей. Замовлення адресної доставки передбачає, що кур'єр сам забере поклажу та доставить за кінцевою адресою. Послуга надається за бажанням пасажира, який має проїзний документ і здійснює поїздку від станції початкового відправлення до кінцевої станції прибуття поїзда. До перевезення приймається ручна поклажа пасажира вагою до 36 кг включно[21].
Колійний розвиток
Станція Харків-Пасажирський — позакласна. Вона має декілька парків, на її території розташований пасажирський зупинний пункт Новоселівка. Низькими проміжними платформами обладнані колії (попарно): 1ПА і 2ПА, 2П і 3П, 5П і 6П, 7П і 8П, 9П і 10П, 12П і 13П (вихід через підземний перехід). Колія 1П обладнана високою бічною платформою (вихід через турнікети у приміських касах, а також з центрального залу). Колії 1БТ і 2БТ обладнані низькими бічними платформами. Вони розташовані у «Північному терміналі» і використовуються для прийому і відправлення електропоїздів Дергачівського напрямку.
Станція у мистецтві
1896 року був відзнятий документальний фільм рос.«Вид харьковского вокзала в момент отхода поезда с находящимся на платформе начальством».