Ка́рліс А́вгустс Вільге́льмс У́лманіс (латис.Kārlis Augusts Vilhelms Ulmanis, у російській традиції Карл Индрикович Улманис, пропагандистський титул — Lielais sējējs — «Великий сіва́ч»[6]; 23 серпня (4 вересня) 1877(18770904) — 20 вересня1942) — латвійський державний і політичний діяч. Президент та фактичний диктаторЛатвійської республіки у 1936—1940 роках, до її окупації СРСР.
Навчатися почав у 9 років у свого хрещеного батька вчителя Крістапса Ціруліса у Берзеській волосній школі. Після того — в Олександрівській міській школі в Єлгаві, яку так і не закінчив, пізніше — в реальній школі, яку нібито закінчив 1896 року. Восени того ж року вирушив до Східної Прусії й наступного року закінчив там курси молочного господарства. За згадками його однокласників, він добре знав математику та німецьку мову[7].
Освіта
Здобував освіту в різних навчальних закладах Європи та ледве не став громадянином США, але так і не закінчив Єлгавське реальне училище. Це перешкодило йому здобути вищу освіту. Він намагався вчитися у європейських університетах, але двічі відраховувався задовго до їхнього закінчення. Причому обрані ним програми вищої освіти були швидше академічними сільськогосподарськими курсами, а не серйозним навчанням на бакалавра.
Виписки про успішність Улманіса показують, що він занадто захоплювався предметами вільного вибору, залишаючи більшість обов'язкових на більш пізній час. Так він закінчив тільки один курс з трьох Цюрихського політехнікуму, два роки, від 1903 до 1905, навчався в Сільськогосподарському інституті Лейпцизького університету. Але обрана програма не давала жодних академічних ступенів, а нагадувала сільськогосподарські курси, після закінчення яких їхні учасники складають іспит, щоб узагальнити свої знання. Однак Улманіс пізніше самовільно привласнив собі кваліфікацію агронома, яку насправді, навіть при всьому бажанні, здобути не міг[8].
Початок політичної діяльності
Влітку 1905-го Улманіс повернувся до Латвії, де опублікував статті в сільськогосподарських журналах і вів практичні курси на такі популярні теми як свинарство та виробництво сиру. 22 листопада1905 він опублікував у журналі «Lauksaimnieks»[9] антидворянську та певною мірою антиросійську статтю (пізніше Ульманісу припишуть, що він чи не перший, хто порушив проблему латиської мови у школах). Улманіса заарештували[10] і доправили до Пскова, але за півроку звільнили[8]. Оскільки влада продовжувала розслідування, Улманіс вирішив емігрувати. Ніхто йому в цьому не перешкоджав. Він виїхав до Лейпцига, де працював у невеликій сільськогосподарській зимовій школі. Але 29-річному майбутньому президенту було необхідно щось робити, аби прогодувати себе, і за рік він вирішив почати нове життя у США. Оскільки грошей на дорогу не було, він позичив їх у Каугурського сільськогосподарського товариства, якому і так був винен 200 карбованців. Позику Улманіс отримав під обіцянку видати книгу про вершки і сир.
В офіційній біографії Улманіса згодом стверджувалося, що активіст революції 1905 року тікав від переслідувань царської влади до Америки, навчався та викладав у кількох навчальних закладах, успішно керував кількома підприємствами і повернувся додому після амністії1913 року. Насправді влітку 1907 року Улманіс працював на фермі, а потім на молочному заводі у штаті Небраска як простий робітник. Наслідком тяжкої роботи незабаром стали фізична перевтома та хвороба. Вийшовши з лікарні, Улманіс обрав більш сприятливий для здоров'я рід занять — навчання в університеті штату Небраска на зимових сільськогосподарських курсах.
Улманіс умів подобатися людям і переконувати їх у своїх планах. Цей дар пізніше він використав у політичній діяльності. Позичивши у різних осіб і в банку 1500 доларів (значну на той час суму), Карліс Улманіс 1911 року придбав молочний завод у Х'юстоні (штат Техас). Після двох років господарювання підприємство збанкрутувало. 1913, не повернувши грошей кредиторам, і, скориставшись амністією, повернувся до Латвії.
Після повернення Улманіс як агроном працював у Балтійському (раніше Каугурському) сільськогосподарському товаристві, редагував газету товариства «Zeme», читав лекції, закликав латиських хліборобів піднімати культуру сільського господарства, любити сільське життя та працю. 1915 року Карліс Улманіс перейшов на роботу до Ризького центрального сільськогосподарського товариства.
Улманіс на чолі молодої Латвії
У квітні 1917 року Карліса Улманіса обрали до Відземської земської ради, а рада в свою чергу обрала його віцегубернатором Відземе. Того ж місяця Улманіс заснував Латвійський селянський союз, яким керував весь час його існування. Після захоплення Риги німцями він активно діяв у демократичному блоці та, за офіційною біографією, нібито вів енергійну ідейну боротьбу проти намірів німців підпорядкувати латишів німецькій владі. 1 червня 1918 року разом з Ризьким центральним сільськогосподарським товариством переїхав до Прієкулі та заснував комітет з надання допомоги окупованій Відземе. 1 липня того ж року він обійняв посаду редактора журналу «Latvijas lauksaimnieks» («Сільський господар Латвії»).
Після Комп'єнського перемир'я15 листопада1918 року Карліс Улманіс скликав у Валці Селянський з'їзд, на якому закликав заснувати Латвійську державу, та разом із 13 делегатами поїхав до Риги втілити той задум. Завдяки зусиллям Улманіса вже 17 листопада в Ризі утворилася Латвійська народна рада, яка наступного дня — 18 листопада1918 року — проголосила самостійну і незалежну Латвійську державу.
Народна рада одностайно обрала його першим президентом міністрів. Президент Карліс Улманіс утворив Тимчасовий уряд, в якому він сам узяв обов'язки міністрів постачання, рільництва і до повернення Зігфрідса Мейеровіца 28 червня1919 з-за кордону — пост міністра закордонних справ. Головним у своїй програмі дій Карліс Улманіс вважав визволення та зміцнення держави, вирішення продовольчого питання, здійснення аграрної реформи та відновлення господарського, а також культурного життя країни. Він установив зв'язки з багатьма іноземними державами, керував створенням і організацією державних установ, органів самоврядування, створив національну армію та дбав про її забезпечення, сприяв також утворенню організації айзсаргів.
Для того щоб здобути підтримку інших держав у процесі якнайшвидшого звільнення Латвії від ворога, як пише література другої половини 1930-х років, Карліс Улманіс сам виїхав за кордон, домігся домовленості з Естонією про організацію Північнолатвійської армії й уклав договір про першу зовнішню позику для потреб військових сил і жителів країни. 13 липня1919 року Карліс Улманіс утворив другий уряд з ширшою політичною базою і сам, так само як і в першому уряді, взявся за виконання обов'язків міністрів постачання і землеробства, а від 16 жовтня — ще й військового міністра. 8 грудня1919 року Карліс Улманіс створив свій третій уряд, разом з посадою президента обійнявши й посаду військового міністра. Під час роботи того кабінету Карліс Улманіс успішно продовжував роботу з будівництва держави, а національна армія звільнила від більшовиків Латгале[11].
Після скликання Установчих зборів Карліс Улманіс 11 червня1920 року сформував четвертий уряд, який під керівництвом президента розробив проект закону про аграрну реформу, розпочав підготовчі роботи до аграрної реформи, уклав договір про відновлення відносин з Німеччиною і мирний договір з Радянським Союзом, а також договір про реевакуацію біженців, видав правила про державні позики для відновлення господарського життя.
15 червня1921 року Карліс Улманіс залишив посаду президента міністрів. 18 червня1922 року за пропозицією Карліса Улманіса заснували Фонд культури. 22 грудня1925 року Улманіс знову прийняв обов'язки президента міністрів і виконував їх до 4 травня 1926 року, але від 4 травня того ж року і до 17 грудня він був міністром закордонних справ.
Лідер і засновник партії «Селянський союз», Карліс Улманіс був першим прем'єр-міністром Латвійської республіки. Однак у ті часи він не був абсолютним лідером. У народі більшу популярність мали Яніс Чаксте і Зіґфрід Анна Меєровіц. Та й пізніше, за умов економічної кризи початку 1930-их років, його партія не мала абсолютної більшості прихильників. На виборах до Сейму 1931 року Селянський союз виборов лише 12 % голосів і 14 місць у Сеймі. Сам Улманіс пройшов до парламенту тільки після того, як той, хто був у списку вище за нього, відмовився від депутатського місця на його користь.
Осінні вибори 1934 року обіцяли Карлісу Улманісу повну катастрофу (до речі, в газетах того часу його називали «батьком латвійської корупції»). Тоді він вирішив піти ва-банк — розігнати парламент і стати «батьком нації». Тим більше, що подібні перевороти з ліквідацією законодавчої влади вже були здійснені в Литві 17 грудня 1926 та в Естонії12 березня1934. Тому 15 травня1934 року Карліс Улманіс, спираючись на підтримку військового міністра Балодіса, стягнув до Риги війська й айзсаргів.
Було захоплено всі урядові будівлі, у президента Альбертса Квіесіса відімкнули телефон, Сейм ліквідували, діяльність усіх політичних партій, крім Селянського союзу, припинили, профспілки було розпущено, а їхній будинок на вулиці Брунінієку був переданий айзсаргам. Всього було ліквідовано 29 профспілок, 179 різних громадських організацій, як правого, так і лівого спрямування, і 31 газета. Переворот був безкровним. У профілактичних цілях лише заарештували третину депутатів колишнього Сейму. Втім переважну частину арештантів невдовзі звільнили. Були ліквідовані й виборні органи місцевого самоврядування. У країні запанувала вертикаль влади, коли всіх чиновників призначали згори.
Вже у липні в Ризі відбулось грандіозне свято «Пісні відродження». Відродженням іменували переворот 15 травня 1934 року. У країні почав наполегливо формуватися культ «вождя нації». Портрет Улманіса красувався на паперових грошах, поштових марках, його портрети висіли в усіх публічних місцях. Цікавим фактом є те, що від 15 травня1934 до 11 квітня1936 року Улманіс правив країною на посаді міністра закордонних справ, і лише за 5 днів (16 квітня) після самопроголошення себе президентом і главою уряду пішов з посади голови МЗС.
Перетворень під час нового режиму зазнала й Рига. Почалась грандіозна перебудова Вецриги (Старого міста). Було знесено цілий квартал стародавніх будинків, на місці яких спорудили помпезну будівлю Міністерства фінансів та Державного радіо. Тоді й з'явилася площа 15 Травня (нинішня Домська площа). Ульманіс не любив Вецригу, вважаючи її німецьким містом. Тому він планував прорубати на місці вулиці Калька широченний проспект і побудувати поруч із Будинком Чорноголових нову будівлю Ризької думи з високою вежею-хмарочосом.
Як і личить вождю, Улманіс використовував численні афоризми. Серед них такі, як «Наше майбутнє — в телятах», «Що є — то є, чого нема — того нема». Але найвідоміший афоризм «Залишайтеся на своїх місцях, а я залишаюся на своєму» він виголосив пізніше, 17 червня1940. Головною заслугою Улманіса вважають економічне зростання Латвії в 1934-39 роках.
Останні роки
Маючи набагато сильнішу армію, ніж у Фінляндії, Улманіс все ж не наважився, на відміну від маршала Карла Манергейма, опиратись Сталіну і занапастив країну. Він зробив все, щоб латвійська армія навіть не думала про опір, і вимагав від усіх «залишатися на своїх місцях». Мало того, 16 червня латвійське МЗС просить відкласти на 10 годин призначене на 17 червня вторгнення, щоб радянським військам на дорогах не заважали місцеві жителі, що йдуть на Свято пісні в Даугавпілсі. Адже серед них «багато хто буде у стані сп'яніння, і представникам влади буде важко забезпечити необхідний порядок». Підпис Улманіса значиться під указом від 20 червня1940 року про формування уряду народної єдності на чолі з Августом Кірхенштейном. Улманіс залишився президентом держави аж до виборів 21 липня1940 року до Народного Сейму. Результати виборів він визнав і передав владу Августу Кірхенштейну. Після чого попросив у Сталіна довічну пенсію.
22 липня1940 року Улманіса відправили до Ворошиловська. Жив він у центрі, у двокімнатній квартирі, доволі безбідно. Однак з міста його не випускали. Після початку війни 5 липня1941 року Карліса Улманіса заарештували й ув'язнили, після чого перевели до туркменськогоКрасноводська. Там він і помер 20 вересня1942 року у 65-річному віці — за офіційною версією, від серцевої недостатності (за іншими даними — від дизентерії). Могила його досі не знайдена, хоча було здійснено кілька експедицій, які провели генетичну експертизу решток багатьох скелетів у секторі тюремного кладовища, де найімовірніше було поховано Улманіса. Нещодавно з'явились непідтверджені дані, що могила Улманіса може знаходитись у грузинському місті Горі[12].
Оцінка діяльності
У деяких виданнях стверджується, що Латвія за рівнем добробуту посідала провідні позиції в Європі. Втім насправді прихід до влади диктатора збігся з кінцем світової економічної кризи 1929-32 років. Великі держави почали готуватись до війни і створювали запаси продовольства. Латвійське масло і бекон знову були у великій ціні. Державний капіталізм і став основою економічної політики Улманіса. Створювали державні акціонерні товариства, а приватні підприємства викуповували. Галузі промисловості поділялись на камери (або палати) за зразком корпорацій у Муссоліні та Франко, що дало змогу ефективно використовувати державне регулювання економіки[13]. Так, протягом 1934—1938 років було створено шість професійних палат: торгово-промислова, сільськогосподарська, ремесел, праці, літератури і мистецтва, професій. За їхньою діяльністю спостерігали спеціальні органи — Державна господарська рада і Державна рада з культури. Палати контролювали всі інші професійні об'єднання, в основному місцеві. Членів палат (90-100 осіб у кожній) призначали відповідні міністри. Улманіс вважав, що палати реально представляють інтереси народу, тоді як партії — тільки інтереси партійної бюрократії[14].
У часи радикалізації суспільства майбутній президент Улманіс вирвав ініціативу у крайніх правих та лівих, взявши курс на аполітичний націоналізм з авторитарним режимом правління. Але це породжувало корупцію. Іншим напрямом було будівництво національної держави з усіляким обмеженням прав національних меншин — росіян, євреїв, поляків тощо. Ідея латиської Латвії зробила чужими цій державі більшість нелатишів.
Естонський історик Магнус Ілмярв 2000 року знайшов у московських архівах документи, з яких випливає, що Селянський союз Улманіса у 1920-их роках отримував гроші від Сталіна через Ризький транзитний банк та пов'язані з Улманісом фірми. Також є архівні дані, що він спонсорував компартію Латвії напередодні виборів, за результатами яких було ліквідовано незалежність Латвії[15][16].
За Улманіса проводилась жорстка національна політика, зокрема проти слов'янських народів та латгальців. Щодо останніх, то перейменовували на латиський зразок топоніми, власні імена, а самих латгальців почали називати просто католиками, які перекручують латиську мову. Після перепису 1935 року було названо цифру — 75 % жителів країни є латишами, тобто, близько 600 тисяч латгальців були записані латишами[17].
Пам'ять
У радянських енциклопедіях правління Карліса Улманіса, який керував країною від 1934 до 1940 року, йменують фашистськоюдиктатурою, але показовим є те, що після перевороту 15 травня було заборонено Перконкрустс — організацію з антисемітськими та пронацистськими поглядами[18][19][20][21].
Багато сучасних латвійських істориків, навпаки, говорять про цей період, як про час найбільшого розквіту держави. Тому й досі більшість латишів вважає його національним героєм. Але Карліс Улманіс 15 травня1934 розігнав Сейм та узурпував владу, після чого його почали називати не інакше як «господарем землі латвійської». Тому деякі демократи та проросійські сили нині ставлять під сумнів легітимність перебування портрету Улманіса в галереї портретів президентів у Ризькому замку.
Зараз у багатьох містах Латвії, зокрема у Ризі (2003), зведено пам'ятники Карлісу Улманісу. У Пікшасі, його рідному хуторі, є пам'ятник і музей, присвячені життю президента. 1954 року на корпусі університету Небраски на честь Карліса Улманіса встановлено меморіальну дошку. Планується відкрити пам'ятник у місті Туркменбаші, що в Туркменістані, де помер Улманіс[22].
Сім'я та особисте життя
Дружини та дітей офіційно не мав. На питання про одруження завжди відповідав, що він одружений з Латвією[23][24]. Нині висуваються версії про нетрадиційну сексуальну орієнтацію Карліса Улманіса та нібито якісь інтимні зв'язки з деякими міністрами його уряду. Негативне відношення до жінок, нібито, пов'язують зі зрадою його коханої Марії Вейнберги-Спроге, яка, маючи від нього сина, вийшла заміж за іншого, однак доказів тому ще не знайдено. Інші дослідники зазначають, що майбутній «хазяїн» Латвії уникав жінок через фізичний дефект, який отримав від поранення вилами у США або від ускладнень пневмонії. Таким чином, факти дуже суперечливі та використовуються задля підігріву інтересу до особи та чорного піару[25].
Карліс Улманіс є автором популярного трактування кольорів стяга Латвії. Він пояснював їх так:
Білий колір означає законність і правду, честь і правдомовність громадян, а червоний — кров, пролиту в боротьбі за волю й незалежність, за народ і батьківщину[26].
Під час бойових дій латишів з більшовиками англійці надіслали латвійській армії три танки Mark V, один з яких був названий на честь Улманіса — «Minstr. Pres. Ulmanis»[27][28].
Два роки Улманіс тримав усю владу в руках на посаді міністра закордонних справ, при цьому на своїй посаді залишався законно обраний президент Альбертс Квіесіс, і лише після закінчення каденції останнього Улманіс проголосив себе президентом та головою уряду[29].
2007 року селекціонер Ріхард Кондратович вивів сорт рододендронів «Карліс Улманіс». Вони мають білий колір та хвилясті краєчки пелюсток, висота кущів становить 1 метр, цвітуть у кінці травня[30][31].
↑Krēsliņš, Uldis (2005). Aktīvais nacionālisms Latvijā 1922–1934 (Latvian) . Riga: Latvijas Vēstures institūta apgāds. ISBN9984601218. OCLC63207095. (латис.)
↑Lazda, Mara I. (2003). Latvia. У Kevin Passmore (ред.). Women, Gender and Fascism in Europe 1919–1945. New Brunswick, NJ: Rutgers University Press. ISBN0813533082. OCLC52359136.(англ.)
Freddy Harry Sualang Wakil Gubernur Sulawesi Utara ke-4Masa jabatan13 Agustus 2005 – 13 Agustus 2010PresidenSusilo Bambang YudhoyonoGubernurSinyo Harry Sarundajang PenggantiDjouhari KansilMasa jabatan1 April 2000 – 18 Maret 2005PresidenAbdurrahman WahidMegawati SoekarnoputriSusilo Bambang YudhoyonoGubernurAdolf Jouke Sondakh Informasi pribadiLahir(1950-04-29)29 April 1950 Tomohon, Sulawesi UtaraMeninggal12 Desember 2014(2014-12-12) (umur 64) Manado, Sulawesi UtaraP…
American horror franchise The ShiningOfficial franchise logoCreated byStephen KingOriginal workThe ShiningOwnerWarner Bros.Films and televisionFilm(s) The Shining Doctor Sleep Television seriesThe ShiningAudioSoundtrack(s)The Shining (Original Motion Picture Soundtrack) The Shining is an American supernatural horror media franchise that originated from the 1977 novel of the same name by Stephen King. The novel was later adapted into a 1980 film and a 1997 television miniseries. King later wrote …
Untuk kegunaan lain, lihat Berkik (disambiguasi). Berkik Gallinago stenura Klasifikasi ilmiah Kerajaan: Animalia Filum: Khordata Kelas: Aves Ordo: Charadriiformes Famili: Scolopacidae Genera Coenocorypha Gallinago Lymnocryptes Berkik adalah salah satu dari sekitar 26 spesies burung penyeberang yang tergolong ke dalam tiga genera yang masuk ke dalam famili Scolopacidae. Berkik dalam genus Gallinago tersebar hampir di seluruh dunia, berkik dalam genus Lymnocryptes tersebar di Asia dan Eropa dan be…
Artikel ini sebatang kara, artinya tidak ada artikel lain yang memiliki pranala balik ke halaman ini.Bantulah menambah pranala ke artikel ini dari artikel yang berhubungan atau coba peralatan pencari pranala.Tag ini diberikan pada Desember 2023. ArethasBiografiKelahirank. 860 Patras Kematian935 (74/75 tahun)Kayseri Uskup Agung Data pribadiAgamaOrtodoksi Timur KegiatanPekerjaanTeolog, bibliographer (en), Imam, filsuf dan penulis Murid dariPhotios I dari Konstantinopel T0019…
Artikel ini sebatang kara, artinya tidak ada artikel lain yang memiliki pranala balik ke halaman ini.Bantulah menambah pranala ke artikel ini dari artikel yang berhubungan atau coba peralatan pencari pranala.Tag ini diberikan pada Januari 2023. Contoh-contoh fiksi keluku dan kutipan khas chumbox Chumbox atau chumbucket adalah sebuah bentuk periklanan daring yang memakai keluku dan kutipan untuk meningkatkan kunjungan ke situs dan laman web lainnya. Bentuk periklanan tersebut sering kali diasosia…
Adhie Massardi[1] merupakan mantan juru bicara Presiden KH Abdurrahman Wahid ini dikenal tak henti mengkritik keras pemerintahan Presiden Susilo Bambang Yudhoyono dan Joko Widodo. Segala bentuk kritik itu, ia tuangkan dalam bentuk tulisan dan puisi. Demi memperjuangkan idealismenya, wartawan senior ini merapat ke barisan ekonom Rizal Ramli sebagai aktivis Komite Bangkit Indonesia dan Gerakan Indonesia Bersih. Rujukan ^ Tokoh Indonesia Diarsipkan 2014-11-29 di Wayback Machine.: Adhie M. M…
FeminaAstrid Ellena sebagai sampul pada edisi Desember 2011.Pemimpin Redaksi & KomunitasPetty Siti FatimahKategoriMajalah wanitaFrekuensiMingguan (1973-2017) Bulanan (2018-2020) Beberapa Bulan Sekali (2020-2022) Tahunan (2022-sekarang)PenerbitPT Gaya Favorit PressTerbitan pertama18 September 1972[1]Terbitan terakhirJanuari-April 2023Negara IndonesiaBahasaIndonesiaSitus webwww.femina.co.id Femina adalah majalah wanita dari Indonesia yang pertama kali diterbitkan pada 18 September…
AFL Main Gate Adana Science High School (Turkish: Adana Fen Lisesi - AFL); is a public boarding high school in Adana, Turkey with a curriculum concentrated on natural sciences and mathematics. It was established in 1987. Due to the considerable success of its alumni in all aspects of professional life and academia, science high school concept is spread around the country and now there are public and private science high schools in all major cities. Its alumni includes many scientists, engineers …
Chaldean Catholic cleric and scholar (1867–1915) Addai ScherArchbishop of the Eparchy of SiirtSeeArcheparchy of SiirtIn office13 November 1902—21 June 1915PredecessorYousef VI Emmanuel II ThomasSuccessorCeased to existOrdersOrdination15 August 1889Personal detailsBorn3 March 1867ShaqlawaDied21 June 1915(1915-06-21) (aged 48)SiirtPrevious post(s)Priest Addai Scher (Syriac: ܐܕܝ ܫܝܪ, IPA: [ʔadðˈðaːj ʃeːr]; Arabic: أدي شير) Also written Addai Sher, Addaï Sche…
العلاقات الآيسلندية الزامبية آيسلندا زامبيا آيسلندا زامبيا تعديل مصدري - تعديل العلاقات الآيسلندية الزامبية هي العلاقات الثنائية التي تجمع بين آيسلندا وزامبيا.[1][2][3][4][5] مقارنة بين البلدين هذه مقارنة عامة ومرجعية للدولتين: وجه المقارن…
Welsh actor Daniel EvansEvans outside Wyndham's Theatre in the West End, after performingSunday in the Park with George (2006)BornDaniel Gwyn Evans (1973-07-31) 31 July 1973 (age 50)Rhondda, WalesAlma materGuildhall School of Music and DramaOccupation(s)Actor, director Daniel Gwyn Evans (born 31 July 1973) is a Welsh actor and director. Background Evans was born in the Rhondda Valley in Wales. Evans started acting early in life, going to the Urdd Eisteddfod, and beginning to compete th…
هذه المقالة يتيمة إذ تصل إليها مقالات أخرى قليلة جدًا. فضلًا، ساعد بإضافة وصلة إليها في مقالات متعلقة بها. (يناير 2017) ڤينموراسومعلومات عامةالمؤلف جياموهاناللغة لغة تاميليةالعنوان الأصلي ڤينموراسوالبلد الهندالنوع الأدبي واقعيةالشكل الأدبي رواية تاريخ الإصدار 2014التقديمنو…
American game show host JD RobertoBornJohn David Roberto (1969-10-23) October 23, 1969 (age 54)White Plains, New York, U.S.EducationNYU's Tisch School of the Arts (Bachelor of Fine Arts degree in Acting), University of British Columbia (Master of Fine Arts degree in Writing for Stage and Screen)Occupation(s)Television personality, writer, host, producerKnown forHosting Battle of the Ages, Daily Burn 365, Better, How To Get The Guy, Are You Hot?, Outback Jack, The Alaskan Adventure Chal…
Village in North Ayrshire, Scotland Human settlement in ScotlandWest KilbrideWest Kilbride from Law HillWest KilbrideLocation within North AyrshirePopulation4,860 (mid-2020 est.)[1]OS grid referenceNS205485Council areaNorth AyrshireLieutenancy areaAyrshire and ArranCountryScotlandSovereign stateUnited KingdomPost townWEST KILBRIDEPostcode districtKA23Dialling code01294PoliceScotlandFireScottishAmbulanceScottish UK ParliamentNorth Ayrshire…
For other uses, see Tobruk (disambiguation). Not to be confused with Tabuk. City in Cyrenaica, LibyaTobruk طبرقTobruchCityPanorama of TobrukTobrukLocation in LibyaCoordinates: 32°4′34″N 23°57′41″E / 32.07611°N 23.96139°E / 32.07611; 23.96139CountryLibyaRegionCyrenaicaDistrictButnanElevation[1]5 m (16 ft)Population (2011)[2] • Total120,000Time zoneUTC+2 (EET)License Plate Code14 Tobruk or Tobruck (/təˈbrʊk, toʊ…
Halaman ini berisi artikel tentang pabrikan sepeda motor Spanyol. Untuk lagu oleh musisi Kroasia Severina, lihat Zdravo Marijo. Artikel ini bukan mengenai Gas. Artikel ini memiliki beberapa masalah. Tolong bantu memperbaikinya atau diskusikan masalah-masalah ini di halaman pembicaraannya. (Pelajari bagaimana dan kapan saat yang tepat untuk menghapus templat pesan ini) Artikel ini membutuhkan rujukan tambahan agar kualitasnya dapat dipastikan. Mohon bantu kami mengembangkan artikel ini dengan car…
Annual Los Angeles multi-genre convention Comikaze Expo redirects here. Not to be confused with Comikaze or Komikazen. L.A. Comic ConFormer logo as Stan Lee's ComikazeStatusActiveGenreSpeculative fictionVenueLos Angeles Convention CenterLocation(s)Los Angeles, California, U.S.CountryUnited StatesInauguratedNovember 5, 2011; 12 years ago (2011-11-05) (as Comikaze Expo)Most recentDecember 1, 2023; 5 months ago (2023-12-01)Next eventOctober 4, 2024; …
Pattern of human activity and symbolism associated with Hawaii and its people This article has multiple issues. Please help improve it or discuss these issues on the talk page. (Learn how and when to remove these template messages) This article needs additional citations for verification. Please help improve this article by adding citations to reliable sources. Unsourced material may be challenged and removed.Find sources: Culture of the Native Hawaiians – news · newspaper…
Hubungan Hungaria–Indonesia Hungaria Indonesia Hubungan Hungaria-Indonesia mengacu pada hubungan bilateral antara Hungaria dan Indonesia. Kedua negara menjalin hubungan diplomatik sejak tahun 1955. Sebuah kedutaan Hongaria dibuka di Jakarta pada tahun 1957.[1] Sejalan dengan kebijakan Keleti Nyitás Hungaria,[2] dan karena bobot politik dan potensi pasar Indonesia, Hungaria menganggap Indonesia sebagai salah satu negara paling berpengaruh di ASEAN. Sementara Indonesia melihat H…