Назва селища походить від міста Дунаївці, як його залізнична станція, яке свою чергу має декілька версій походження назви міста.
Географія
Подільське селище Дунаївці розташоване в південно-західній частині України, на подільській височині. На відстані близько 20 кілометрів автошляхами від міста Дунаївці, через селище проходить автодорога територіального значення Т 2304, також поблизу проходить дорога національного значення Н03. Селище важлива залізнична станція на лінії Хмельницький — Ярмолинці — Кам'янець-Подільський — Ларга.
Про причини, чому селище виникло досить окремо від міста наведено далі, на початку ХХ століття нарешті назріло питання про будівництво залізниці до губернського Кам’янця, а також прокладання колій до митниці в Гусятині. Проте будівництво йшло не так швидко, як хотілося. Подільські поміщики, й особливо сільські та міщанські громади, на землях яких передбачалося прокладати колії, не поспішали викуповувати акції товариства та вступати в долю. Тому й вийшла залізниця такою покрученою. Так, міщани та купці міста Дунаївців відмовилися від дольової участі, тому залізничну станцію Дунаївці довелось розташувати за два десятки кілометрів від самого міста.[2]
Радянський період у селищі Дунаївці розташовувались плодоконсервний завод, комбінат хлібопродуктів. Сільраді підпорядковувались села Тернова, Харитонівка.
До 18 липня 2020 року селище Дунаївці належало до Дунаєвецького району, в рамках адміністративної реформи в Україні цей район було скасовано, а кількість районів Хмельницької області зменшено до трьох. Територія Дунаєвецького району була приєднана до Кам'янець-Подільського району.
Тут знаходиться значна пасажирська та вантажна залізнична станція Дунаївці на лінії Гречани — Кам'янець-Подільський, належить до Південно-Західної залізниці.
Костел Зіслання Святого Духа — у 1998 році місцеву римсько-католицьку спільноту відокремлено від парафії Матері Божої Неустанної Допомоги у Лошківцях. 7 лютого 1998 року вірні отримали приміщення магазину, яке пристосували під каплицю, освячену 1 серпня 1998 року отцем М. Стуньчуком. 15 серпня 1999 року М. Стуньчук освятив земельну ділянку під будівництво костелу. 30 листопада 2003 року єпископ Леон Дубравський консекрував новоспоруджений храм.