Закінчив юридичний факультет Львівського університету (1809). У 1809—1810 роках практикант канцелярії Львівської окружної управи; 1810—1815 роки стажист, 1833—1846 роки президент Львівського земського суду; 1815—1818 роки — ратспротоколіст Земського суду; 1818—1822 земельний радник у м. Тарнів. У 1825—1834 роках директор юридичного факультету, у 1830/31 академічному році — ректор Львівського університету. У 1826—1829 роках галицький апеляційний радник, 1829—1833 роки галицький камерпрокуратор, з 1846 року віце-президент, з 1867 року президент Вищого суду у Відні. У 1851—1857 роках — міністр юстиції Австрії, а з 1857 року перший президент Вищого судового і касаційного двору.[3]
Encyclopedia. Львівський національний університет імені Івана Франка: в 2 т / Львівський національний університет імені Івана Франка; вид. рада: І. О. Вакарчук (голова) та ін. — Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2011. — Т. 1: А—К. — 716 с. — ISBN 978-966-613-892-0.